Степи
мої запродані
Жидові, німоті
Сини мої на чужині,
На чужій роботі.
Т.
Шевченко
Сьогодні напевно нікого не здивуєш, що більшість олігархів
у Українській державі не є представниками титульної нації. Але напевно багато
хто з наших співвітчизників здивується, якщо я скажу, що олігарх – це не
бізнесмен. Адже бізнесмен – це людина, яка створює робочі місця, платить
податки, виробляє продукт, або надає послуги і таким чином є суспільно-корисною
одиницею суспільного організму. Натомість олігарх – це людина, яка нажила свої
статки у незаконний спосіб(несплата податків у великих розмірах, незаконне
повернення ПДВ, розкрадання бюджетних коштів, рейдерське захоплення
підприємств, незаконне отримання земельних ділянок, незаконна приватизація надр)
через сприяння, або бездіяльність владних органів в тому числі і контролюючих.
Таким чином олігарх є для суспільства не потрібним паразитом, який своєю
головною ціллю бачить не розвиток держави чи навіть певного підприємства, а
своє власне збагачення через деградацію суспільства і держави. Тому для повного
розуміння і аналізу ситуації ми повинні повністю розділити поняття бізнесмен(підприємець)
від поняття олігарх(паразит). Тож чим більше в Україні буде бізнесменів(підприємців)
і їхній розвиток – це буде приносити користь як державі так і суспільству, і
чим більше буде олігархів і їхнє множення – тим буде більша деградація держави
і суспільства. Отже: якщо добре живеться підприємцю, то краще буде і пересічним
громадянам, і чим краще живеться олігархам в Україні, тим гірше стає становище
кожного громадянина зокрема.
Тому усі подачки перед виборами – це підкуп громади
їхніми ж грошима, для того, щоб олігарх знову отримав можливість збагачуватись злочинним
шляхом. Тож у читача тепер мають розвіятись будь які сумніви, для чого партії
контрольовані олігархами витрачають великі суми як на виборчу агітацію, так і на підкуп виборця, які не піддаються логічному
осмисленню – за ради чого?
А зараз я б хотів у контексті заголовку сказати, що
нещодавно в українському спортивному житті була зроблена заява трьох керівників
хокейних клубів до керівництва ФФУ і ПХЛ, щоб у сезоні 2013/14 рр. провести
змагання у форматі: вік учасників не більше 25 років, 7 із яких мають бути не
старше 21 року і аж 7 у кожній команді повинен бути громадянином України. Отже із 25
гравці 7 повинні бути українцями.
А тепер головне. Заява зроблена президентом ХК «Беркут»
Давидом Жванією, президентом ХК «Донбас» Борисом Колесником і президентом ХК «Леви»
Ігорем Чуркіним. Як бачимо усі троє підписантів, що з 25 місць аж 7 виділили
для українців «черпають» свої доходи із українського бюджету(наші з Вами кошти)
і відповідно усі троє не є представниками української нації, а дехто був, або є громадянином іншої держави. Одного привела влада "помаранчева", іншого "біло-голуба", третій представляє бізнес РФ.
Таким чином в Україні реалізовується сценарій, де
олігархи, які не є представниками української нації незаконно збагачуються, а також вводять в парламент, вищі керівні
посади, а тепер уже і у спорті також представників інших держав та
національностей.
Вас і досі влаштовує така поведінка зайд, які
крадуть наші кошти і непомірно збагачуються, усувають з усіх вищих владних
кабінетів українців і фінансують за наші гроші спорт для не українців! Чи
можливо потрібно сказати досить!
Час вибору прийшов! Вибирай!?
Виїхати з батьківської землі? Продатись чужинцям? Чи
стати на шлях воїна!
Голова Проводу Громадської організації «Ідея Нації» Остап Стахів