Якщо аналізувати політичні
об’єднання, які з’являлись в Україні протягом останнього часу – то ми завжди бачимо одну і ту
ж картину. На початку йдуть гасла, пізніше - аморфне об’єднання, а наостанку
кожен з учасників так званих об’єднань звинувачує інших і називає зрадниками.
Про виборців згадувати їм якось не з руки. Адже у них є рейтинг завдяки ток-шоу
і політичній рекламі. Тих, хто не має можливості проплачувати участь у
телевізійних ток-шоу та постійну засвітку у ЗМІ – просто поливають брудом.
В середині 2011 року на
політичній карті України багатьма політичними силами та громадськими
організаціями був створений Комітет опору диктатурі. Львів став, по суті,
серцем цього всього дійства, на яке в черговий раз простий українець покладав
великі надії. Говорилось багато, а справ, як таких, просто згадати не можливо,
окрім декількох промоційних мітингів чи пікетів, які в результаті ні до чого
путнього не призвели. То ж яке призначення мало це об’єднання?!
Чим ближче було до виборів,
тим більше на КОД покладались малобюджетні політичні партії, які вважали, що
округа до ВР будуть ділитись за пропорційним принципом. Таким чином на вибори
не потрібно було витрачати «шалені» кошти, а звичайному виборцеві було б
спокійно за свій вибір, адже він б обирав вже проілюстрованого кандидата від
багатьох політичних партій і громадських організацій. Проте…
У КОД вступали не тільки
малобюджетні партії, але і політичні гравці з великим гаманцем, які на
передвиборчу програму витрачають більше грошей, ніж деякі партії за 10 років свого існування.
Тож у середині об’єднання, яке крім декларацій так і нічим себе не
відрекомендувало, назрівав конфлікт інтересів. Адже ділитися округами у плани
«грошових брендів» з малобюджетними, навіть ідейними політичними силами чи громадськими
активістами аж ніяк не входило.
Незважаючи на наявні
розбіжності в КОД у розумінні підходу до виборів, вихід із об’єднання б
негативно вдарив по іміджу тої політичної сили, яка б відкрито заявила про свої
дійсні плани. Тож гра назовні для виборця продовжувалася до моменту, допоки це
було можливим з точки зору необхідності у плані іміджу політпроекту, але аж
ніяк не на потребу простому громадянинові.
Варто зауважити, що
незважаючи на усі внутрішні негаразди, КОД збирався практично кожного тижня і
обговорював політичну ситуацію. Тож, коли представники руху ЧЕСНО у Львові
прийшли та запропонували, щоб кандидат від КОД відповідав критеріям руху ЧЕСНО,
то усі учасники Львівського КОДу підтримали таку ідею. Тож незабаром було
розроблено Заяву, згідно якої претендент
в кандидати від КОД має обов’язково проходити за критеріями руху ЧЕСНО, а також
критеріями, розробленими КОДом.
Проте, коли настав час подавати
у КОД від політичних партій та громадських організацій претендентів в
кандидати, то виявилось, що не усі бажають проходити люстрацію на рівних умовах.
Так ВО «Батьківщина», політична партія «Фронт змін» та ВО «Свобода», які були
по суті основними гравцями об’єднання, підписавши «заяву трьох» про поділ
округів у Львівській області, першими розірвали домовленості, які були
досягнуті шляхом переговорів у КОД. Після цього засідання КОДу фактично почали перетворюватись
з безплідного діалогу у просту гру – «не чую іншого, кричу голосніше»! Навіть
журналісти почали ігнорувати засідання комітету, оскільки кожне наступне
зібрання копіювало попередні.
Пізніше на політичнім
корті замайоріли прапори ще одного об’єднання, яке себе назвало
Об’єднана
опозиція. А діяльність КОДу була названа такою, що провокує передвиборчу
ситуацію у Львівській області.
Мушу правда на те все
зауважити, що малобюджетні політичні партії все ще намагалися провадити свою
діяльність через КОД, і їм це до певної пори більш менш вдавалось…
«Грошові бренди» почали
називати діяльність КОДу під керівництвом малобюджетних політичних партій провокативною.
Дійшло до того, що Арсеній Яценюк сказав, що Комітет опору диктатурі вже
вичерпав себе по суті. Хоча, на відміну від Арсенія Петровича, громадяни
України не побачили, що диктатура в Україні є подоланою…
А тим часом у КОДі була
розпочата процедура проведення люстрації для претендентів у кандидати в
депутати до ВРУ. Своїх кандидатів для проведення люстрації надали практично усі
часники КОДу, окрім представників Об’єднаної опозиції і ВО «Свобода». Як то
кажуть, робіть свої висновки дорогі читачі…
Оскільки мені випала
честь представляти рух ЧЕСНО у Львівському КОДі, то практично на кожні
засідання я намагався приходити із запитаннями від руху до претендентів в депутати.
Так після одного засідання, де запитань від мене було вдосталь, на наступні я не був запрошений, або
повідомлений за декілька годин до зібрань так, щоб не зміг прийти зовсім. Знову
ж таки, нехай і з цієї ситуації читач робить свій власний висновок про
прозорість і чесність львівської політики в цілому.
В результаті усіх цих
засідань, домовленостей, погоджень та люстрації в КОДі – усі його учасники
пішли на вибори самостійно. І у мене виникає тільки одне питання до наших голів
політичних партій на Львівщині: «Чи усвідомлюєте ви усю відповідальність таких
обманливих передвиборчих маневрів!?»
Думаю, що такі безплідні
об’єднання будуть ще виникати не один раз на політичній карті України, навіть
більше – їх будуть відроджувати із небуття, щоб у черговий раз погратися ними
перед виборчою кампанією. Безідеологічні партії, блоки та об’єднання ще жодним
чином не принесли хоч якоїсь користі українській державі та її громадянам, не
принесуть вони користі і сьогодні. Тому, що об’єднуватись потрібно заради
певних ідеалів, навколо певної ідеології та заради певної мети. А коли
політичні партії у нас об’єднуються заради рейтингу, то їх першими потрібно
списувати на смітник історії і більше ніколи до них не повертатися.
На останок хочу написати,
що я вірю в свою Батьківщину, вірю в Українську Націю і маю велику надію на
молоде покоління, яке буде доводити свою потрібність справами, а не
пустопорожніми обіцянками та надіями. Знаю, що Нація, яка виховала Великих
синів і дочок, що вірою і правдою їй служили – не дозволить глумитися над собою
казнокрадам і словоблудам!
Можливо нам молодим
прийдеться все міняти у нашій державі не через вибори, а через дію прямої
демократії згідно 5 статті Конституції України. Для нас молодих є тільки однин
шлях – перемога заради нашого спільного майбутнього. Знаю, нас підтримає весь
український народ.
З повагою, Співкоординатор громадянського руху ЧЕСНО у Львові
Голова Проводу ГО «Ідея Нації» Остап Стахів
