Порошенко зняв маску і здає суверенітет України

27 листопада 2014 року у Верховній Раді України відбувся безпрецедентний випадок в українській історії – Президент України Петро Порошенко запропонував Парламенту на посаду голови Антикорупційного бюро іноземця.

Така заява від Петра Порошенка є свідченням того, що він діє не як керівник держави, а як васал, який виконує волю своїх суверенів. Проте українцям сьогодні не має бути дивним те, що пропонує сьогоднішній гарант Конституції, адже ми привели на виборах тих, хто сьогодні займає найвищі щаблі владних кабінетів в державі і українців в цих кабінетах практично не має: Президент України – Петро Порошенко, за національністю єврей; прем’єр-міністр – Арсеній Яценюк, єврей; голова ВРУ – Володимир Гройсман, єврей. Можливо тепер у когось є сумніви, якої національності буде іноземець?

Також подивувала заява Президента про спрощену процедуру отримання українського громадянства – це означає, що тепер громадянином України може стати будь-хто!?

А тепер до найголовнішого. Голова Антикорупційного бюро має право отримати інформацію про будь кого, не тільки державного посадовця, але і інформацію про будь якого підприємця чи просто громадянина Україна. А це означає, що тепер усі посадові особи Української держави, які отримують зарплати від платників податків(тобто нас з Вами) – будуть в базі даних іноземця, який легко може передати їх будь якій країні світу, яка зацікавлена у поваленні такої держави, як Україна. Адже шпигунство в світі на міждержавному рівні ще ніхто не відміняв, а вони як відомо існують для того, щоб вивідувати потрібну інформацію – для послаблення інших держав конкурентів.

Як бачимо, лаври шпигуна Великобританії Керенського, який у 1917 році став найвищою посадовою особою Російської імперії – не дають спокою Петру Порошенку. Але при нагоді ми нагадуємо і долю цього горе керівника-шпигуна, який у жіночому вбранні втікав до Лондона…

Надіємось, що українці після сьогоднішніх зухвалих антидержавних заяв усвідомлять, що чужинці навіть на найвищих посадах та під Присягою діють не на користь Українській державі.

ГО «Ідея Нації» вимагає у Президента України негайно вибачитись перед українцями та припинити займати васальну позицію щодо внутрішніх та зовнішніх питань, які сьогодні стоять перед українським народом та Українською державою. В противному разі, доля Петра Порошенка буде такою, як шпигуна Керенського.

ГО «Ідея Нації» стоїть на засадах українського націоналізму і буде відстоювати суверенітет України як від зовнішніх агресорів так від запроданців в Україні.

Голова Проводу ГО «Ідея Нації» Остап Стахів

Голодомор-геноцид українців у ХХ ст. Покарані історією…

Сьогодні українська нація вшановує своїх заморених голодом братів і сестер більшовицьким режимом…

Але на жаль сьогодні ми не почули вкотре, чому саме так сталося? Чому 40 млн. нація у ХХ ст. дала себе покорити купці євреїв-шпигунів, які приїхали із західної Європи та США із чужою нам матеріалістичною ідеологією, які виконували волю своїх покровителів, що дали їм на революцію іноземну валюту.

І відповідь ця стоїть на поверхні. У першу чергу у змарнуванні історичного шансу, який був наданий тодішній національній еліті, яка не повела свій народ на боротьбу за незалежність – вбачаючи у цьому загрозу для себе, як «революційній-демократії». Тож нація, яка не йде на боротьбу заради здобуття власної державності – пізніше пожинає такі плоди як голодомор та геноцид.

Тому, вшановуючи пам'ять Голодомору-геноциду українського народу керівництвом більшовицької Росії – ми повинні робити висновки, щоб не дати історії повторитися знову.

Також маємо згадати, що у 1933 році тільки одна держава на цілий світ заявила про нищення голодомором українців у Радянському Союзі – це Третій Рейх. Йозеф Гебельс на міжнародній конференції виступив із промовою до Ліги Нації, щоб зупинити вбивство українців євреями в більшовицькій Росії. Натомість світ створив делегацію, яка складалась із англійців, що засвідчила: ніякого голодомору на території СРСР не має – це все брехлива пропаганда Третього Рейху проти євреїв. Ось так «цивілізований» світ віднісся до народу, який в центрі Європи пух з Голоду.

І по сьогодні ні Ізраїль ні Російська Федерація не визнають Голодомору-геноциду українців в СРСР у 1932-33 рр.

Але на жаль у найважчі часи нації, сьогодні при владі знову ліберали, які не вважають за потребу відстоювання власної землі. Тож сьогодні, завдячуючи лібералам, ми здали Крим без жодного пострілу. Надалі у новітній українсько-російській війні керівництво держави не може забезпечити спорядженням та одягом армію, яка в тричі менша за кількістю, яку організувала ЗУНР на чолі із Петрушевичем?!

Тому висновок напрошується один? Який ще історичний приклад має надати Україні історія, щоб українці не приводили до влади лібералів!?

І на останок – не можу не згадати постріл Миколи Лемика, члена ОУН, який за дорученням Степана Бандери вбив консула СРСР у місті Львові, щоб таким чином сколихнути світ і заставити його почути голос мільйонів.

Голова Проводу ГО «Ідея Нації» Остап Стахів

Байка про кролика

В одному університеті багато викладачів, яких усунули від адміністративних посад в навчальному закладі – розпочали підбивати студентів до непокори ректору, який відмовився підписувати співпрацю із університетами, які знаходились на заході від нього.

            

Звісно, що перші студенти, які вийшли на страйк були родичами, або співпрацювали по наукових роботах із незадоволеними викладачами. Тож їм судилося виступити ініціаторами студентського страйку, після чого багато молодих людей пішли з пар слухати музику і стрибати біля сцени, на яку виступати пускали тільки незадоволених викладачів і підбурювачів.

Коли ж страйк затягнувся, а незадоволені викладачі тільки ходили до діючого ректора на розмову, де вони за їх словами тільки вживали шампанське, у інших студентів, які піддалися на підбурювання просто прийшов кінець терпінню бездіяльності як викладачів, так і їх підбурювачів.

Згодом звичайні студенти пішли на штурм ректорського кабінету, ректор втік, а на його місце прийшов один із незадоволених викладачів із даного університету. Щоправда, тих хто відважився прийти на розмову із попереднім ректором ще встигли вигнати із начального закладу, інших залишили на тому ж курсі, а деяких студентів перевели з державного на платне навчання.

Та невдовзі, під керівництвом незадоволеного викладача, який вже був ректором забрали один із навчальних корпусів, за який новий ректор вирішив не боротися, а його підбурювачі серед студентів щось на той час дуже принишкли. Також новий ректор відтермінував підписання угоди про співпрацю із навчальними закладами на заході, але і тут підбурювачі не пішли проти своїх наставників із наукових робіт у даному ВНЗ.

Коли ж розпочалися вибори до ректорату, то незадоволені викладачі і підбурювачі балотувалися в єдиній команді, а звичайних студентів принизили тим, що підняли грошову заставу за рекламу на дошці оголошень до такої, за яку жоден студент б ніколи не заплатив, якщо він не продав би один з навчальних корпусів, або гуртожиток.

Натомість новий ректорат до керувався до того, що багато студентів перестали отримувати стипендію, а ті, які хоч і отримували, вже не могли собі купити навіть обід, так усе подорожчало у студентській їдальні. А за оцінки, які колись в університеті ставились без грошей, тепер діючий ректорат їх вимагає і при тому апелює до підбурювачів, щоб ті стукали на звичайних студентів, які проти таких кабальних порядків.

Проте, нещодавно пройшла цікава новина. Невдоволені викладачі, які тепер керують ректоратом і підбурювачі готуються святкувати річницю страйку – на який запрошують і звичайних студентів. Звісно про «досягнення» нового ректорату говорити ніхто не буде, але про те, чому вони вийшли минулого року на страйк – будуть! Адже головне в страйку була не допомога звичайним студентам, а посади для незадоволених викладачів, що і було досягнуто.

Як думаєте шановні, чи не підкажуть «куди піти» звичайні студенти святкувальникам, тобто діючому ректорату і підбурювачам!?

А, зовсім забув… при чім тут кролик? Просто відкрийте очі!

Якщо хтось в цій байці побачив себе, або знайомих персонажів - значить так і є.

Голова Проводу ГО «Ідея Нації» Остап Стахів

Усвідомлення часу

Розуміння того, що ситуація на сході України в скорому часі буде мінятися є пов’язане не тільки відчуттями чи інтуїцією, але і тою обставиною, що певні приготування чи інформаційна атака – завжди ведуть до проходження від намірів до певних дій тої чи іншої сторони. Тож моя стаття є не тільки роз’ясненням, що відбувається в державі, але і попередженням заради вжиття заходів для не уможливлення проведення сценарію ворожої нам сторони.

Напевно референдум в Криму нічого не навчив керівництво Української держави, оскільки вибори,  а також підготовка до референдуму у терористичних організаціях, що контролюють частину Донецької і Луганської області є на жаль не спусковим механізмом для них діяти, а тільки викликає насмішки, а ворог як то кажуть не спить.

Звісно, напевно в тому є і наша вина, маю на увазі українців, які обирають таку владу, а особливо в часи, коли потрібна тільки рішуча влада, яка здатна здобувати потрібний для держави результат.

Розписувати – чому саме ми терпимо стратегічну поразку на сході України думаю не потрібно, адже усі і так розуміють, що пасивна оборона рано чи пізно приведе до поразки. А дипломатичні шляхи розв’язання проблеми можливі тільки у випадку на фоні військових успіхів. А так наше державне керівництво вирішило вести дипломатичні переговори в умовах, коли ініціатива є в руках ворога. Від цього і стратегічні дипломатичні поразки Порошенка як і Мінську так і в Мілані.

Тож єдиним рецептом сьогодні для вирішення проблем на східних теренах нашої держави є в тому, що ми розпочнемо наступальні операції української армії із застосуванням усіх підручних засобів, маючи на увазі важке озброєння і авіацію. І тільки після того, як зітремо з лиця землі терористичні організації типу ДНР і ЛНР, наведемо лад на східних кордонах – можемо говорити про дипломатію, готуючись до повернення Криму, де вже потрібно буде застосовувати іншу тактику, але тільки після успішної кампанії на материковій Україні.

Якщо ж найближчі дні керівництво України не розпочне діяти – це означатиме, що при владі опинились васали, які виконують доручення від своїх суверенів, що не зацікавленні у існуванні самої Української держави.

Мета та дія кожного українця є в самоорганізації, або допомозі тим українським структурам, які не зважаючи на зовнішній тиск від проплачених медіа і продажних політиків – діють в національних інтересах, а також своїм опертям вважають власні сили та ресурси, що закладені в нації та держави, розуміючи, що чужинці не будуть діяти в інтересах України.

Ми нічим не гірші від інших нації, які відстоюють своє право на майбутнє – тому досить васальної поведінки керманичів України. Наша сила в нас самих!

До Перемоги!

Голова Проводу ГО «Ідея Нації» Остап Стахів