Ренесанс системи чи боротьба за чесне правосуддя!?

Судова система для українців завжди асоціювалась із незаконними рішеннями, підігруванням для представників влади і винесення протизаконних ухвал на користь мажорів. Так тривало до 2014 року, але після Революції Гідності українці розпочали більш активно відстоювати свої права, зокрема і у залах судових засідань.

На якийсь період після Майдану 2014 року громадськості здалося, що судова система розпочала виправлятися і законні рішення змінювали одне одного. Проте через певний час, система, яка гнобила громадян України знову розпочала суддівський геноцид проти найбільш незахищених верств населення. Тому суддів, які приймали законні рішення розпочали виживати зі «стада», а тим, хто розпочав проводити судилища над громадянами – розпочали давати привілеї.

Громадська організація «ІДЕЯ НАЦІЇ» вперше ступила в боротьбу з суддівським беззаконням літом 2014 року відстоюючи право Романа Куриласа на справедливий суд та добилась спочатку його звільнення із СІЗО, а пізніше і виправдального вироку у 2015 році.

Після досягнення успіху у резонансній справі Романа Куриласа, в якій суд та прокуратура проводили судилище над громадянином, до ГО «ІДЕЯ НАЦІЇ» почали масово звертатися потерпілі про допомогу. Зокрема зверталися як звичайні громадяни так і представники підприємств, які зазнавали рейдерства через судові інстанції. Тож боротьба за справедливість у судовій гілці влади нами проводилась практичного кожного дня, а подеколи і по три судових засідання були призначені в різних судах на одну і ту ж годину, щоб ГО «ІДЕЯ НАЦІЇ» не була присутня хоча б на одному із них. Так ми усвідомили, що вплив громади на справедливий суд є великим і тільки спільними зусиллями об’єднавшись, українці домагаються від владних інституцій справедивох рішень.

З часом ГО «ІДЕЯ НАЦІЇ» спільно з активними громадськими організаціями, чесними адвокатами та небайдужими мешканцями Львова розпочала боротьбу за архітектуру княжого міста, збереження зелених скверів та парків та захист містян від незаконних забудов. Показовим у даному випадку були справи щодо парку «Знесіння» та захист національної пам’яті на пр. Чорновола, 45 Б, де боротьба велася як судових інстанціях, так і на барикадах у наметових містечках, щоб не дати можливості забудовнику продовжувати незаконні дії.

Проводячи всі акції під судами Львівської області та Львова в межах чинного законодавства, ми завжди ставили за мету тільки одне завдання: привернення уваги суспільства до резонансних справ, щоб їх бува судова інстанція не вирішували «під сукном». Проте як виявилось, законні акції протесту громади були дуже не до вподоби представникам «старої закалки», які чекали нагоди для висловлення свого незадоволення тим, що українці не бажають мовчати коли чиниться беззаконня.

Так нещодавно на відкритій прес-конференції для журналістів у Львові, голова Західного апеляційного господарського суду Борис Плотніцький(вчетверте призначений на посаду голови суду, хоча закон передбачає двічі обрання поспіль) зневажливо висловився про мирні акції громадян, особливо про спільноту «За збереження парку «Знесіння», звівши наклеп на громадських активістів про те, що ми збирались підпалити суд під час слухання справи щодо незаконного будівництва ТзОВ «Архібуд» у парку «Знесіння» по вул. Олекси Довбуша, 15. Зокрема мене особисто, як на організатора та відповідального за акцію було згадано у контексті безвідповідальності за життя людей.

Варто зауважити, що голова суду згадував події півторарічної давнини, чим спочатку здивував, а пізніше, коли сталим відомі інші обставини наступного судового засідання щодо збереження парку «Знесіння» - то відверто і скопроментував себе Борис Плотніцький. Оскільки зв’язувалось, що при реорганізації Львівського апеляційного господарського суду у Західний апеляційний господарський суд колегія суддів, яка слухала справу щодо незаконної забудови у парку «Знесіння» не пройшла переатестації і в судд відбувся новий розподіл і «сліпий жереб» обрав в колегію теперішнього голову суду Бориса Плотніцького, який раніше вже ухвалював незаконне рішення на користь ТзОВ «Архібуд», проте те рішення було скасоване касаційною інстанцією.

Відповідно, «наїзд» голови Західного апеляційного господарського суду Бориса Плотніцького на громадських активістів є показовим, якщо згадати народне українське прислів’я – «на злодії шапка горить!» Тому нам усім, хто бореться за збереження архітектурного Львова, за його «зелені легені» і проти незаконних забудов даний чіткий сигнал до об’єднання проти можливого суддівського свавілля. Оскільки, як показує практика, за озвученням безпідставних звинувачень зі сторони чиновників слідують безпідставні винесення суддівські рішення.

Зрозуміло, що боротьба за справедливість у судовій гілці влади для чесних адвокатів, незалежних журналістів та справедливих громадських активістів буде набирати жорсткого протистояння, оскільки ми у своїй свідомості пройшли пункт не повернення у часи беззаконня та безкарності судової системи. Ті, хто протистоїть несправедливості у судах та намагається добитися справедливих рішень ми закликаємо до об’єднання та створення координаційного центру для оперативного реагування на незаконні рішення суддів.

ГО «ІДЕЯ НАЦІЇ» відкрито заявляє, що не буде мовчати на порушення закону зі сторони чиновників, а при виявленні порушення буде жорстоко реагувати на беззаконня та через громадські акції буде діяти на відновлення справедливості та закону України!

Ми продовжимо боротися за чесне українське правосуддя! Приєднуйтесь до нас!

З повагою, Голова ГО «Ідея Нації» Остап Стахів

Міську раду Львова пікетували з вимогою зупинити загарбника парку «Знесіння»

Сьогодні у місті Львові о 10:00 відбувся пікет Львівської міської ради під гаслом «Зупинимо загарбника «Знесіння». На акцію прийшли небайдужі львів’яни, які по цілому місту баряться із незаконними забудовами та мешканці прилеглих вулиць до Кайзервальду.

Протестувальники тримали плакати «Мамо, а де парк?», «Природа важливіша за гроші», «Залиште Знесіння зеленим» та «Руки геть від парку «Знесіння», а також виступами та гаслами висловлювали своє обурення стосовно того, що в центрі Львова в парку та на ділянці, яка є в природоохоронній зоні та під захистом ЮНЕСКО здійснюється незаконна забудова.

До слова були запрошені мешканці прилеглих вулиць до парку «Знесіння» та активісти міста Львова, які активно протистоять беззаконню на стороні громади. Зокрема - Ірині Гринюк, яка однією із першою відгукнулася на заклик ставати блокпостом та не давати можливості забудовнику здійснювати незаконну діяльність в парку, Аллі Миколаївні, яка вже 10 років оббиває пороги суддівських засідань, Анні Біликівській, яка бореться проти скандальної забудови на розі вулиць Карпинця-Засядька та представнику спільноти «Народна дія».

На завершення акції, Голова Проводу ГО «Ідея Нації» Остап Стахів, закликав усіх присутніх прийти 17 березня о 10:00 в Господарський суд Львівської області на судове засідання, на якому буде вирішуватися подальша доля ділянки по вул. Олекси Довбуша, 15 в парку «Знесіння».

Забудовують легені Львова

Незаконні забудови на превеликий жаль стають доволі звичним явищем для Львова. Рейдерські захоплення території, відсутність належної документації та повна бездіяльність влади — теж потроху входить як норма в нашу дійсність. Проте з кожної новою  будівлею такого роду помітне наростання не лише беззаконня, а й аморальності.

         Одне із перших місць в рейтингу незаконних споруд Львова впевнено посідає забудова на вулиці Довбуша 15, яку зводять на території парку “Знесіння” - об’єкту природно-заповідного фонду України, який знаходиться в межах історичного ареалу Львова, в межах Державного історико-архітектурного заповідника, в межах території, яка охороняється ЮНЕСКО, одночасно.

Цю ділянку ще 2007 року Львівська міська рада надала в оренду ТОВ “АрхіБуд”, спочатку тут збирались звести житловий комплекс, однак тепер планують готельно-рекреаційний. Виділена площа під забудову становить близько 3 га території парку.  Будівля має постати біля підніжжя гори Лева, на місці старого цвинтаря та відріже частину Цісарської стежки, а це означає, що прохід до парку через вулицю Довбуша в майбутньому може бути закритий приватною будівлею. Також фахівці стверджують, що через м’які ґрунти на ділянці гора Лева не витримає тиску самої будівлі.

         Судова тяганина, щодо цієї ділянки триває вже не перший рік. Останній Вищий господарський суд України 10 січня цього року скасував рішення двох попередніх судів, першої та апеляційної інстанцій, які визнали договір оренди чинним, та постановив направити справу на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Окрім того, що судовий процес досі триває, необхідних документів, зокрема  погодження Міністерства культури,у забудовника немає, а містобудівні умови і обмеження втратили свою чинність ще в червні 2015 року. Інспекція ДАБК, яка мала б проводити перевірки та заборонити забудовувати парк, стверджує, що не бачить ніяких порушень. 

         Місцеві жителі активно виступають проти забудови. В 2010 році Голова ГО «Ідея Нації» Остап Стахів організував наметове містечко та збір 15 тис. підписів проти забудови парку «Знесіння».
         За словами керівника ГО “Магдебурське право” Зоряни Іванків, близько 20 громадських організацій Львівщини звернулись до місцевих посадовців,  з заявою, у якій вимагають:

від Львівської міської ради — розірвати договір оренди землі з ТОВ «АрхіБуд» на земельну ділянку на вул. Довбуша, 15 у Львові;

оголосити конкурс на посаду директора Регіонального ландшафтного парку за участі громадських слухань;

визначити, відповідно до державного акту на право користування землею, межі охоронної зони парку на місцевості.

30 січня у Львівській міській раді відбувся круглий стіл за участю представників влади, інспекції ДАБК, громадський організацій, мешканців та забудовника. Проте порозуміння із забудовником так і не було знайдено, бо пані Наталя Барбадин-Дунець, яка є директором “АрхіБуду” стверджує, що має всі документи, проте показувати їх не збирається. Підсумком круглого столу стало створення ініціативної групи для збереження парку “Знесіння” від незаконної забудови.

Самого ж забудовника нічого не бентежить, з листопада 2016 він активно проводить будівельні роботи на ділянці, 28 січня, за повідомленням місцевих мешканців,  вночі (близько 22:30) з суботи на неділю на територію забудови завезли 10 міксерів бетону. Працюють по-злодійськи під покровом ночі, що вже насторожує, бо навряд чи така конспірація була б необхідна для того, хто має всі права на будівництво.

15 лютого ініціатори вже встигли зустрітись за столом переговорів із представником групи власників та директоркою «АрхіБуду», які лише зараз вирішили показати громаді Львова, що ж за будову вони спланували у парку. Зустріч відбулася у приміщенні управління охорони історичного середовища на якій також були представники органів місцевої влади, включно з інспектором ДАБІ та директором департаменту містобудування. Директор будівельної фірми “АрхіБуд” пані Наталя Барбадин-Дунець та представник групи власників Сергій Кунта продемонстрували громаді проект готельно-рекреаційного комплексу, який планують збудувати у парку “Знесіння” по вул. Довбуша 15.

         Як виявилось, на місці парку планують звести 4 готельні корпуси, висотою 4-5 поверхів загальною місткістю на 214 номерів. Лілія Онищенко, директор управління охорони історичного середовища, зазначила, що зовні ці споруди не виражають конкретного художнього стилю та більше нагадують саме житлові будівлі. Про рекреаційний елемент комплексу говорити не доводиться. Він просто відсутній.

Опісля розгляду плану та численної критики щодо забудови сторони домовилися про те, щоб особисто оглянути будівельний майданчик. Що й відбулося одразу наступного дня.

16 лютого, у четвер, громадськість разом з представниками влади зайшли на територію незаконної забудови на вул.. Довбуша 15. Представники міської влади, директор департаменту містобудування Сергій Коровайник, Тарас Павлишин - начальник відділу інспекційної роботи ДАБК, заступник в.о. директора парку «Знесіння» Мар’яна Задорожна, представники екоінспекції, прокуратури, адвокати та лідери громадських організацій, серед яких голова ГО «Ідея Нації» Остап Стахів та голова ГО «Магдебурське право» Зоряна Іванків, разом з іншими небайдужими проявили бажання оглянути будівельний майданчик та побували на місці незаконної забудови у серці парку «Знесіння». На територію ділянки їх провела директорка АрхіБуду пані Наталя Барбадин-Дунець.

         Посеред будівельного майданчику виритий величезний котлован, в якому частково вже залили бетон. На території забудови знаходяться також порізані та скинуті на купу дерева, на порізку яких, забудовник не мав документів. Представники ж екоінспекції, які повинні були одразу на місці скласти відповідний акт, самоусунулись від відповідальності, посилаючись на те, що в законі не вказано нічого про вирізку дерев, якщо в забудовника на руках є містобудівні умови. На момент приходу комісії ніякі роботи не проводились. Проте техніка, яка стояла на майданчику, вириті котловани та насипані купи землі свідчать про неабияку активність робітників до цього.  Це й не дивно, адже оренда земельної ділянки у забудовника діє до липня цього року. А це означає, що власники намагається встигнути забудувати хоч щось до кінця цього терміну, аби пізніше не було сенсу зупиняти будівництво.

         Представники влади, хоч подекуди й визнають попередню провину, тепер лише знизують плечима, мовляв, фактично частина документів у забудовника є. Громадськість в свою чергу б’є на сполох та стукає  в усі двері, аби лише зупинити незаконну забудову в парку. Останню надію громада покладала на Господарський суд Львівської області, який відбувся 20 лютого, куди військова прокуратура подала заяву про забезпечення позову та припинення підготовчих та будівельних робіт на вул. Довбуша 15.

Близько сотні активістів прийшли до Господарського суду із плакатами “Громада Львова проти забудови парку Знесіння”, “Руки геть від парку Знесіння” та “Судді — ви слуги закону, а не олігархів”. Громадськість була присутня на судовому засіданні, не дивлячись на його відтягування до самого вечора, й таки дочекалась справедливого рішення суду. ТзОВ “АрхіБуд” та іншим третім особам заборонили здійснювати будь-які підготовчі та будівельні роботи на земельній ділянці по вул. Довбуша 15 до розгляду справи по суті. Заяву задовольнили — будувати заборонили.

Голова ГО “Ідея Нації” Остап Стахів закликав львів’ян приєднуватись до боротьби за збереження парку. Сьогодні ця ситуація стає лакмусовим папірцем, якщо громадський активіст чи громадська організація не захищає парк “Знесіння” від вирубки, незаконної забудови чи мародерства, тоді така організація не бореться за права львів’ян. 6 березня о 15:00 на наступному засіданні по цій справі у Господарському суді Львівської області громада Львова знову прийде і висловить свою особисту позицію, про те, що у серці парку “Знесіння” не може бути жодної забудови.

         Зоряна Іванків, голова ГО “ Магдебурське право”, розповідає, що гора Лева — це своєрідна візитівка Львова, яка є символом самого міста та сакральною територією для його жителів. Тому сьогодні будувати там житловий комплекс ніяк не можна. Пані Зоряна наголошує на тому, що якраз у силі власників прийняти мудре та виважене рішення, яким припинити забудову та скасувати цей проект бетонного страховиська посеред парку. Адже сьогодні українців нищать з усіх сторін одразу, тому не можна допустити того, аби ми ще й самі себе знищували зсередини.

         Проте забудовнику на всілякі-там судові рішення байдуже. Адже й після заборони будівництва на земельній ділянці роботи продовжуються. Через умисне невиконання ТзОВ "Архібуд" рішення Господарського суду Львівської області про припинення будь-яких підготовчих та будівельних робіт по вул. Олекси Довбуша, 15 в парку "Знесіння" голова ГО “Ідея Нації” Остап Стахів викликав поліцію на територію незаконної забудови, склав заяву про злочин та подав заяву до прокуратури Львівської області про відкриття кримінального провадження та початок досудового розслідування стосовно невиконання рішення суду забудовником. Остап запевняє, що якщо хтось досі вважає, що резолюціями та добрими розмовами з чиновниками можна зберегти історичний ареал Львова, то не тільки глибоко помиляється, а й вводить в оману інших.

         ГО “Ідея Нації” виступає за збереження історичного ареалу Львова та не допустить знищення гори Лева, яка є символом нашого міста. Тому всіма законними методами ми й надалі будемо протидіяти забудові та спільно з громадськими активістами вимагатимемо аби парк став надбанням громадян, а не був знищений мародерами-олігархами.

         Найбільше насторожує те, що незаконні забудови виростають у Львові, як гриби після дощу. Нинішніх забудовників не лякають ані природно-заповідні фонди, ані історична спадщина, ані громадська думка.Тому зараз так важливо проявляти активну громадську позицію самим львів’янам, бо від того чи дозволимо ми з вами сьогодні звести тут одну забудову залежить те, в якому Львові нам жити завтра, в якому парку гуляти з дітьми і чим, зрештою, дихати.

6 березня 2017 року відбудеться наступне засідання суду з приводу незаконної забудови на вул. Довбуша 15, у парку “Знесіння”. ГО “Ідея Нації” закликає прийти усіх небайдужих львів’ян до Господарського суду Львівської області по вул. Личаківській 128, та стати на захист зелених легень Львова.

Забудова на кістках зупинена!

Перипетії довкола незаконної «забудови на кістках», як її нарекла громадськість останнім часом притихли, але не згасли. З ділянки на проспекті Чорновола 45Б, де планували звести високоповерхівку. Вже вивезли техніку та поки зупинили будівельні роботи. Довкола запанувала тиша і всі чекають на рішення суду.
         Нагадаємо, що територія проспекту Чорновола від залізничної колії до вулиці Хімічної  -  місце смерті понад 132 тис. євреїв та 10 тис. українців в роки II світової війни та повоєнний період. Крім того дана територія (проспект Чорновола 45Б) належить до Історичного ареалу міста, отже занесена до світової спадщини ЮНЕСКО, а відтак, усі будівельні роботи, які проводяться на цій території мають бути погоджені з Міністерством культури та проводитися під особливо пильним наглядом держави. Проте саме тут, на кістках тисяч замордованих людей, замовник ТзОВ “Горизонт-Захід” збирався збудувати високоповерхівку.

Історія місця

           

         На ділянці, яка сьогодні має номер Чорновола 45, з початком II світової війни німецька влада створила одне із найбільших у Східній Європі гетто для євреїв. Воно було обмежене сучасними вулицями Джерельна-Хімічна-Замарстинівська та залізничною колією.

 Загалом у гетто було знищено понад 100 тис. Осіб.

 Восени 1944 року, після приходу радянських військ, за зразком таборів ГУЛАГу тут була збудована Львівська пересильна в'язниця № 25, яка через рік перейшла в управління НКВД Відділу виправно-трудових колоній. Сюди звозили засуджених з усієї Галичини, Буковини та Закарпаття з яких формували ешелони для відправки до стаціонарних таборів ГУЛАГу. Серед в'язнів “пересилки” було багато непрацездатних — хворих, виснажених та скалічених від тортур у слідчих в'язницях, старших осіб та вагітних жінок. Такі в'язні місяцями залишалися на місці. Антисанітарія та мізерне харчування провокували високу смертність, особливо серед немовлят та старших людей. Свідки стверджували, що у перші повоєнні роки померлих закопували на  території самої в'язниці.

З 1947 року тут почала діяти обласна лікарня МВС, а з 1995 року тут розміщують різні установи.

За даними Львівської  рятівної археологічної служби у 2009 та 2015 роках на території комплексу здійснювалися пошукові заходи для виявлення захоронень жертв репресій, на одній з ділянок території, поблизу колії, де тепер розташований Меморіальний музейний комплекс “Територія терору” пошуковці знайшли 21 людський останок. Серед яких були й німецькі військовополонені.

За збереження пам’яті, а не бетонних плит

Ще з грудня 2016 ГО «Ідея Нації» проводила акції протесту проти забудови. Десятки мітенгувальників стояли з вивісками, на кшталт «Зупинимо будівництво на кістках», палили дрова в бочці та близько двох місяців тримали блокпост перед забудовою, аби не пропускати важку техніку на територію будівельного майданчика і в такий спосіб не допустити проведення будівельних робіт. Чергували цілодобово не зважаючи на погодні умови.

До чергування долучились члени спілки політичних в’язнів і репресованих, зокрема Петро Осташ, сім’я якого була вислана до Сибіру в часи радянських репресій. Чоловік, зважаючи на особистий досвід, впевнений в тому, що на місці масових поховань та людських страждань не можна будувати житловий будинок. За його словами, на кістках мертвих не виросте живе та здорове потомство.

Ще один активіст Микола Малишев є в’язнем пересильного табору, який ще в дитинстві пройшов через той табір, що був на території сьогоднішньої забудови. Він пригадує тисячі людей, які разом з ним потрапили сюди та те, що ввідбувалося з ними. Тому пан Микола вважає недопустимим зведення житлової високоповерхівки на місці, де закатовано тисячі невинних українців.

Таких противників забудови на цьому місці чимало.

Брат Григорія Стасіва, який сьогодні працює лікарем в сусідній до ділянки будівлі, був ув'язнений в тюрмі на місці гетто та пересильного пункту, нині проспект Чорновола. Григорій пам'ятає розповіді брата про всі ті звірства, які відбувались там з ув'язненими. Ці події дуже вплинули на чоловіка, тому він ніколи не куштував навіть яблук з дерев, які виросли на тому місці.
Сьогодні лікар виступає проти забудови на Чорновола 45Б, бо вважає, що зважаючи на історію того місця, там має бути хіба що пам'ятний знак, але точно не житлова високоповерхівка.

Пані Розалія Ільківна - родичка родини Рондяк, яка ще до війни володіла особняком на тому місці, де опісля організували гетто, а тепер планують звести незаконну забудову на кістках - Чорновола 45Б. Жінка сама прийшла на територію забудови та вирішила поділитися своєю історією з активістами. Її родичі виїхали з свого житла ще до війни, зараз їхні нащадки живуть закордоном. З описів своїх тіток пані Розалія знає, що на місці колишнього особняку її предків німці зробили гетто, а наступна влада розмістила пересильний табір. Жінка зі сльозами на очах зізнається, що коли лише почула про те, що на цьому страшному місці збираються будувати житло, одразу заціпеніла від жаху. Для неї на тій території може бути лише музей, або відповідний пам’ятний знак. Розалія Ільківна просить вповноважені органи дослухатись до її слів та зберегти пам'ять тих жертв, рештки яких залишились назавжди в тій землі.

Рішення органів влади

Довший час забудовник вперто ігнорував закон та попри відсутність відповідної документації продовжував будівельні роботи. Через незаконну забудову постраждали не лише могили тисяч замордованих там колись, а й сусідні до забудови будинки, які вздовж і впоперек тріскаються через горе-забудовника. Це переважно клініки, реабілітаційні центри та споруди громадського призначення. Зокрема у  реабілітаційному центрі "Еліта", який межує із територією Чорновола 45Б, постійно знаходяться близько 50 хворих дітей, так само з'явилися тріщини.

13 грудня 2016 року Львівська держаргбуд інспекція скасувала Декларацію на початок проведення будівельних робіт на проспекті Чорновола 45Б, місці численних жертв українського та єврейського народів.
Остап Стахів, голова проводу ГО “Ідея Нації” відзначив цю подію, як маленьку перемогу, тих небайдужих активістів, які пікетували забудову та всіх, хто в різний спосіб доєднався чи просто підтримав скасування будівництва на кістках. 
Адвокат, пані Ірина Сідловська, повідомила, що ця дата була крайньою для проведення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства забудовником ТзОВ “Горизонт-Захід 1”. Одразу після перевірки стало відомо, що декларацію на проведення будівельних робіт скасовано. 

Пізніше Шевченківський районний суд м. Львова виніс ухвалу про заборону проведення будь-яких будівельних та підготовчих робіт ТзОВ “Горизонт-Захід1” на ділянці Чорновола 45Б, така Ухвала повинна була одразу потрапити до рук директора фірми забудовника, але близько тижня документ не шукав свого власника. Виконавча служба, яка доправляє Ухвалу до отримувача, шукала директора і на Жовківській 27, де ТзОВ “Горизонт-Захід1” юридично зареєстрований, а фактично не знаходиться (про що був складений Акт виконавчої служби), і приходила до родичів директора, яким на превеликий жаль не відомо, де знаходиться їхня “кровинка”.
На офіційні дзвінки виконавчої служби керівник ТзОВ “Горизонт-Захід 1” або не відповідав, або призначав зустріч, а потім ігнорував її і не з’являвся. Проте все ж забудовнику не вдалося сховатись від виконання закону, тому швидшим часом техніка з будівельного майданчику на Чорновола 45Б виїхала, а роботи припинилися.

13 лютого цього року у Шевченківському районному суді Львова мали розглядати справу про незаконну забудову на пр. Чорновола 45Б. Але в останній момент розгляд було перенесено на 7 березня у зв'язку з тим, що суддя перебуває на лікарняному. Голова ГО "Ідея Нації" Остап Стахів разом з активістами був у суді й надалі приходитиме на кожне засідання суду, не зважаючи на відкладання справи.

      Львів’яни сьогодні стоять перед вибором: загорнути історію бульдозерами, залити бетоном та забути чи пошанувати пам’ять тих, які були закатовані злочинним тоталітарним режимом. Наступне засідання по цій справі відбудеться 7 березня о 15:00 в Шевченківському районному суді м. Львова.  

ГО "Ідея Нації" продовжує через громадські акції протесту протидіяти незаконній забудові у Львові на проспекті Чорновола 45Б та закликає усіх небайдужих львів'ян прийти на суд, аби відстоювати наше право на збереження історичної пам'яті.

Вітаємо із 98-ою річницею створення ЗУНР

Українці по духу і крові!

Щиро вітаю Вас із великим святом, що його святкує уся українська нація!

98 років тому у місті Лева січове стрілецтво на чолі з Дмитром Вітовським провело блискавичну акцію – Листопадовий чин, який показав яскравий вияв волі українського народу до творення своєї власної державності.

Листопадовий чин – це ще одна героїчна сторінка славної історії української Нації, котра завжди утверджувала своє право на державність та можливість самостійно вирішувати свою долю. Сьогодні ми з великою гордістю дивимось на події початку ХХ ст., тому для нас цей вчинок молодого січового стрілецтва є закликом до боротьби у сьогоднішній час.

Нехай світла пам'ять про героїв ЗУНР у наших серцях дає нам віру і наснагу до боротьби заради утвердження такої держави, заради якої поклали свої голови найкращі сини і дочки України.

Пам'ятай про великі дні наших Визвольних змагань.

Голова Проводу «Ідея Нації» Остап Стахів

18 жовтня - день народження ГО «Ідея Нації»

6 років тому народився новий(фото з першої акції 2010 року), світлий рух за національні та соціальні права – громадська організація «Ідея Нації». Рух, який має на меті побудувати державу справедливого ладу, де кожен українець зможе себе реалізувати згідно талантів, які йому надав Господь Бог. Бо творення нацією власної долі – це виконання промислу Божого!

ГО «Ідея Нації» поставила перед собою чіткі завдання і цілі, до яких впевнено крокує уже 6 років. Я пишаюся тим, що мені випала честь бути її керівником - Головою Проводу і служити своїм побратимам та українському народу. «Ідея Нації» наповнена глибоким ідейним духом і кожен її член готовий пронести цю ідею, підтриманий братерськими відносинами всередині організації. Бо тільки так можна перебороти весь бруд, який ллється на нас сьогодні, тільки разом ми зможемо перебороти негаразди та повстати новою силою на світовій арені.

29 листопада 2014 року ГО «Ідея Нації» започаткувала Присягу на вірність ідеям організації на скелях Довбуша та перейшла у структуру орденського типу.

Тому з нагоди цієї дати, 18 жовтня – дня народження громадської організації «Ідея Нації», вітаємо усіх членів та прихильників організації! Знаємо, що наш рух здолає усі перешкоди у побудові Соборної України. Наша сила в нас самих!

До Перемоги!

Голова Проводу ГО "Ідея Нації" Остап Стахів

Україна – незалежна? або як ліберали знищують її суверенітет

Сьогоднішні внутрішні проблеми України(втім, які і вчорашні) є прямим наслідком втрати нашою країною Повного Державного Суверенітету. Перш ніж вияснити, коли ми його втратили, потрібно розібратися з термінами. Отже, що таке Повний Державний Суверенітет?

Він складається із п’яти суверенітетів: 
1. Визнання міжнародним співтовариством території держави; наявність прапора, герба і гімну. 
2. Дипломатичний суверенітет – можливість проводити незалежну міжнародну політику. Дружити з ким вважаєш необхідним, ворогувати з ким вважаєш за потрібне. 
При наявності дипломатичного суверенітету включаються об’єктивні процеси, які диктують необхідність отримання двох наступних суверенітетів. Адже дипломати в своїй діяльності завжди рахуються тільки з реальними фактами, а саме – з військовою силою і сильною економікою. 
3. Військовий суверенітет – можливість дати відпір агресорові і убезпечити безпеку собі і своїм союзникам.
4. Економічний суверенітет – розвиток економіки і виробництва, достатнє для забезпечення своїми силами подальшого розвитку країни. 
Все? Ні, не все. Є ще і п’ятий суверенітет, і, як показує наша історія, він являється найважливішим. За його відсутності і починається шлях в прірву. 
5. Культурний суверенітет.

Підведемо підсумки. Тільки при наявності всіх п’яти суверенітетів можна говорити про наявність Повного Державного Суверенітету.

Для прикладу пропоную порівняти 1991 та 2016 роки. Наскільки суверенітети в Україні з роками втрачались чи набувались. Отже, почнемо з 1991 року: 
1. Україну визнало міжнародне співтовариство, територія України відповідала юридично і фактично у нашому підпорядкуванні. Верховна Рада України прийняла прапор, герб та гімн.
2. На дипломатичному рівні Україна проводила досить самостійну політику маневруючи між Сходом та Заходом. 
3. Військовий суверенітет не підлягав сумніву, у нас була практично міліонна армія, а за ядерним потенціалом ми були третіми у світі. 
4. Економічний суверенітет – ми практично усім себе забезпечували, як в продуктах харчування так і у виробничій сфері важкої та легкої промисловості. Адже промисловість тоді ліберали ще не встигли «прихватизувати», а також не встигли ще ввести «вільний ринок», який і добив українські підприємства. Звісно, що важко нам давався перехід до своєї національної валюти, але якщо б зберегли виробництво, а не дали «реформаторам» порізати його на метал, то результат був би зовсім іншим… 
5. Культурного суверенітету в той час не було. Всі ганялися за імпортними шмотками та гумовими жуйками. Захід тоді вважався передовим, а своя країна – відсталим «совком». Не кажучи, що ми практично не випускали українських фільмів, а «вживали» іноземну продукцію.

Тепер шановний читач, пропоную нам пройтись по всіх п’яти суверенітетах у 2016 році і порівняти, наскільки Україна сьогодні може відповідати Повному Державному Суверенітету. Отже: 
1. Прапор, герб та гімн у нас є. Україну визнає світове співтовариства, зокрема повністю територіально, але частина території(Крим та частина Донбасу) сьогодні не є нами контрольована. 
2. Дипломатичного суверенітету як такого не має, ми навіть свої внутрішні проблеми вирішуємо озираючись на країни Заходу. 
3. Військовий суверенітет ми відновлюємо, але повинні сказати, що не змогли дати відпір агресорові в Криму, а з невеличкою групою ополченців ведеться незрозуміла війна, на якій гинуть українські хлопці. Тому, допоки ми не будемо в змозі забезпечити в повній мірі безпеку своїй власній державі – до тих пір військовий суверенітет не вважатиметься в повній мірі таким, що відновлений.
4. Економічного суверенітету не має – українська гривня залежить повністю від іноземної, в даному випадку від долара США і її різка девальвація не викликає жодної довіри навіть у власних громадян. Також наша країна не в змозі забезпечити свій народ навіть найнеобхіднішими товарами, за безцінь продовжуються продаватись державні заводи, які ще залишилися нам у спадок від «совка».
5. Українська нація, з її багато тисячолітньою історію має надзвичайну культуру. Але сьогодні держава Україна не опирається на культурні надбання предків, а активно переймає чужі цінності. Це і в піснях, одязі, різних шоу для молодого покоління, іграх для дітей, фільмах та мультфільмах. 

З всього вище вказаного, Україна не має Повного Державного Суверенітету не тільки останні два роки, але із 1991 року ми втрачали один суверенітет за іншим. Спочатку втратили економічний, культурний, пізніше дипломатичний, далі військовий, а сьогодні Україна почала втрачати території.

З наведеного цього робимо висновок, що ліберальна ідеологія, яка і надалі залишається панівною в Україні призводить тільки до втрати населення, території та культури. Тому, для того, щоб відновити Повний Державний Суверенітет Україні потрібно планомірно іти своїм шляхом національного відродження у всіх галузях життя. 

Тож надія в українців сьогодні є тільки на національну ідею, яка зможе припинити розкладання України, яку ліберали проводять вже 25 років.

Остап Стахів, Голова Проводу ГО «Ідея Нації»