Чому Польщі цікавіше танцювати під московську балалайку ніж під українські цимбали?

Останні події, дописи у ЗМІ та поведінка гаранта України та інших відомств, спонукали мене до написання статті, яка б дала відповідь тим лицемірам та знахабнілим лібералам, що намагаються втоптати в болото українську історичну пам'ять. Сьогодні уже нікого не здивуєш тим, як східні чи західні сусіди намагаються очорнити діяльність національно-визвольних рухів українського народу. І коли така поведінка йде від нашого східного сусіда, то це є цілком зрозуміло у вирі новітньої україно-московської війни. Але, коли безпідставно линуть звинувачення в сторону українських національних Героїв від сусіда, який себе називає нашим союзником, то мимоволі згадуєш вислів Черчилля: «У держави не має друзів і ворогів, а є лише свій інтерес». Так який інтерес переслідує Польща, яка останнім часом намагається перекручуванням історичних подій викликати в української нації почуття неповноцінності, адже представники Польщі говорять про події, які відбувалися саме на українських теренах. І так виходить, що польські урядові очільники трактують українському народові його історію, як колись окупувавши нашу етнічну територію - диктували нам свої порядки за панщини.

Я не буду зупинятися в даній статті на тих рішеннях польського сенату про геноцид поляків на Волині з сторони українського населення. Адже доказувати, що ми на своїй землі маємо право на відсіч окупантові – те саме, що просити сусіда про право користуватися колодязем на своєму подвір’ї. Проте мені, стає цілком і повністю зрозумілою позиція Польщі, яка не ставить жодних претензій сьогодні до Російської федерації за дві Катині, але усіляко намагається повчати нас за оборону рідної землі.

Можливо такий політичний хід Польщі є нічим іншим, як показ свого безсилля в політиці з країнами західної Європи, де поляки крім свого аграрного сектору і великої кількості заробітчан нічого догідного не мажуть постачати?! Бо підорювати польських високопоставлених політиків у змові з Москвою мені не дуже б хотілося, хоча такий висновок напрошується сам по собі.

Якщо офіційна Варшава не усвідомила, що загравання з московитами ніколи нічого доброго не віщувала – то це говорить тільки про політичну незрілість сьогоднішнього керівництва польської держави. І така поведінка в історії вже мала місце, коли в період між Першою і Другою світовою війною поляки намагалися провести насильну полонізацію українського населення, проводячи Пацифікацію та боротьбою з національно-свідомою молоддю. Після чого Польща втратила свою державність, будучи знищеною державами західної Європи, а пізніше на 50-ть років потрапивши під владу Москви. Якщо історія нічого не вчить нашого західного сусіда, то йому хіба варто поспівчувати.

Якою ж має бути відповідь нашої сторони на антиукраїнські дії Польщі? Перше: не піддаватися на провокації шовіністичних польських кіл та агентів впливу Москви, яка направляє радикалізоване польське суспільство через своїх маріонеток у польському сенаті. Друге: потрібно відстоювати честь українських національних Героїв, які своїм прикладом та жертовною боротьбою віддали усе своє життя на служіння Україні. Звісно, що сьогодні чекати на національну політику від чинного деморалізованого та дискредитованого керівництва нашої держави ми не можемо через ряд багатьох причин, основною з яких є її неукраїнське обличчя(всі інші є похідні). Тому ми можемо опиратися лише на українських істориків, українські громадські організації та українську церкву, яка також вже почала на собі відчувати «дружбу» західного сусіда.

Також мені цілком є зрозумілою позиція Польщі в плані відношення до сьогоднішньої Української держави, оскільки її керівництво призвело за 25 років до втрати армії, промисловості та тимчасово окремих території: шельф Чорного моря з багатим покладом нафти і газу біля о. Зміїний – Румунії, частину території – Молдові, частина прикордонної зони – Білорусії, півострів Крим – Російській федерації, Донбас – терористам ДНР і ЛНР. Тож польська сторона намагається використати тимчасову слабкість нашої держави і нікчемного її керівництва для здобуття своїх успіхів за рахунок України. Проте, як завжди, поляки забувають, що ми не тільки повертаємо ситуацію в статус-кво, але і переходимо у наступ, як це було на Волині 11 липня 1943 року. Як то кажуть, історія має властивість повторюватися…

            Сьогоднішня наша зброя – це проведення тематичних лекцій по навчальних закладах, яка має розпочатися вже з нового навчального року, популяризація історичних книг українських істориків та проведення круглих столів із залученням відповідних експертів. До цієї діяльності мають бути активно залученні українські ЗМІ та ЗМІ, які належать діаспорі і українська церква в Україні та за кордоном.

           

 Таким має бути початок нашої відповіді! Все інше, уже скоро проясниться!

Голова Проводу ГО «Ідея Нації» Остап Стахів

1 березня – День весни і краси

ГО «Ідея нації» пропонує 1 березня започаткувати святкування Дня весни і краси.

Весна – це час, коли і природа, і люди, і почуття, і саме життя пробуджується від холодного зимового сну. Перші квіти пробиваються крізь торішнє листя і простягають свої ніжні пелюстки до сонця. Такий час повинен настати і для нашої змученої довгими поневіряннями України. Ми всі щиро надіємося, що ось-ось покажеться життєдайне сонце до якого ми вже так довго пробиваємо свої паростки. Разом із потеплінням повітря відбувається потепління у душі, і так само, як ламається крига на річці, ламається крига, яка сковує людські серця. Весна обіцяє змінити все на краще, вона пророкує настання нових — кращих часів. Сподіваюся, що ця весна принесе усім нам нове пробудження і ми, як одна сім’я весняних пролісків, об’єднаємося під теплими променями новий надій та сподівань.

А також весна – це пора усього прекрасного, уособленням якого є жінки. Жінка, як і весна, чарівне, ніжне створіння. Природа наділила жінку особливою силою. Ця сила незрима, тонка та лагідна, але водночас велика та стихійна. Вона надихає чоловіка на прекрасні, благородні та мужні поступки, допомагаючи йому розкритися та розвиватися самому. А ми, українці, повинні особливо гордитися, адже наші жінки – найкращі та найгарніші у всьому світі. Варті чарівних слів, ніжних почуттів та прекрасних квітів.

Голова Проводу ГО «Ідея Нації» Остап Стахів

Франція, як символ помилок політики мультикультурності

Події, які відбуваються останнім часом у Франції, привернули велику увагу українського суспільства, адже терористичні акти забирають життя переважно мирного населення, яке на той момент не володіє реальними можливостями управління (мова не йде про волевиявлення при голосуванні, а про вирішення конкретних справ у даний час).

Навіть на багатьох аватарках українців у соціальних мережах з’явились французькі прапори на знак моральної підтримки французів та Франції.

Чому ж така велика увага до подій, що сталися у Франції, а не скажімо до Нігерії, де люди гинуть від рук мафії кожного дня? Напевно відповідь лежить у тій інформаційній площині, яку нагнітають вже багато років в усіх засобах масової інформації про ідеалізацію життя в країнах ЄС. Керівництво нашої держави бажає копіювати все, що роблять країни ЄС, серед яких і Франція, не задумуючись про майбутні наслідки. А наслідки, як ми з Вами бачимо – це багато терактів на рік, вбивства на вулицях, гвалтування жінок та масові крадіжки з боку емігрантів, які культурно, расово та ментально живуть у чужому для себе середовищі та діють відповідно до своїх знань та бачень, які вони набули на своїй історичній батьківщині в Африці чи Азії.

Тож сьогоднішнє відновлення кордонів Францією та тимчасове припинення дії Шенгену є симптоматичнм останнім часом, а заява прем’єр-міністра Великої Британії про зміну єврозони та утворення нового союзу іншого формату дають нам можливість переконатися у недалекоглядності керівництва нашої держави, яка своєю ціллю бачить не достаток власних громадян, а майбутній безвізовий режим, який жодна країна не отримає, поки не забезпечить роботою власних громадян.

Тому голосування в українському парламенті так званих «безвізових законів» є нічим іншим, як чергове окозамилювання від керівництва нашої держави, яке не здатне на реальні кроки для зростання економіки України, а тільки вміє маніпулювати громадською думкою через ЗМІ.

Сьогодні ГО «Ідея Нації» не апелює до Презитента та прем’єр- міністра України, оскільки ці особи діють, на нашу думку, не далекоглядно не через свої обмежені можливості, а через те, що ними керують ззовні.

А тим часом Франція із США вирішили завдати бомбових ударів по Сирії та Іраку, бо на їхню думку терористичні акти зробили громадяни цих країн. Тоді навіщо пускати в свою країну громадян, яких вони атакують бомбами, вважаючи терористами?!

 Тож Україна, як держава, повинна винести із терористичних актів у Парижі та ЄС висновки та не допустити у нас політику мультикультурності та вседозволеності зі сторони народів, які тікають від поганого життя та намагаються ці негативні правила впроваджувати серед інших держав, які їх прихистили.

А ми усі з Вами маємо замислитись, чи хочемо ми приїзду нелегальних "кольорових" мігрантів, які будуть продавати в українських школах наркотики, гвалтувати наших жінок, бунтувати через незнання українських законів та жити на соціальному забезпеченні нашої держави?

Розуміємо, що сьогоднішнє олігархічне керівництво України, яке прийшло на тимчасових засадах для власного збагачення не буде ставити собі за мету побудови сильної України в майбутньому, оскільки в сильній Україні злодії-олігархи будуть сидіти за гратами.

Тому ГО «Ідея Нації» сьогодні звертається до українців свідомо розглядати події з-за кордону як ті, які можуть виникнути незабаром і у нас, якщо ми будемо повторювати помилки інших народів та вдаватимемось до політики мультикультурності, яка вже давно потерпіла крах у всіх країнах, де вона проводилась.

До Перемоги!

Голова Проводу ГО «Ідея Нації» Остап Стахів

Офіційна заява Української республіканської партії про фальсифікацію на виборах у місті Винники

25 жовтня відбулось голосування за кандидатів до місцевих рад по Україні. У місті Винники мешканці також мали можливість проголосувати як за мера, так і за депутатський корпус, міста Винник та Львова й області зокрема.

Явка виборців склала 6 191 голос, і якщо віднімемо недійсні бюлетені 241, то виходить дійсних бюлетенів для підрахунку за політичні партії згідно закону про місцеві вибори стало 5 950. Тому для проходження прохідного 5 % бар’єру політичним партіям потрібно було мати мінімум 297 голосів. Українська республіканська партія до Винниківської міської ради набрала 303 голоси та успішно подолала 5 % бар’єр. Оскільки мешканці міста Винники довірили партії представляти її інтереси та виконувати свою програму, тому ніхто згідно Закону України не має права порушити вибір громадян України.

Але як виявилось, навіть після Революції Гідності та переосмислення цінностей війною на сході нашої держави із північним сусідом ті, хто добровільно зголосилися підрахувати голоси та згідно Закону України склав присягу іменем України, отримали зарплату із податків, які збираються із громадян України, вирішили наплювати на Небесну Сотню, загиблих воїнів в АТО та на 303 винниківчан!

У п’ятницю 30 жовтня ввечері у Винникіаській ТВК було вивішено протокол, який чомусь датований 27 жовтня, хоча голова та члени ТВК у місті Винники запевняли довірених осіб від УРП ще в обід (30 жовтня), що вони і приблизно не знають результати до Винниківської міської ради. Тож за протоколом, який надала Винниківська ТВК під головуванням Ростислава Павліва, результати не збігаються із тими, які є в політичних партій із мокрими печатками і у УРП зокрема. Голова ТВК Ростислав Павлів вирішив не приходити в приміщення ТВК та не відповідати на телефонні дзвінки, хоча раніше запевняв, коли був спійманий, що готовий у будь-який час прийти та звірити протоколи, які має ТВК із тими, які є на руках у політичних партіях виданих ДВК м. Винники.

Варто зауважити, що Ростислав Павлів ще вчора ввечері дзвонив до своїх кураторів, які почали погрожувати УРП через те, що вона бажає добитися справедливого результату і якщо голова ТВК так забоявся люстрації, то ми розуміємо чому.

Натомість на даний час УРП звернулась із скаргою до ТВК міста Львова про перерахунок голосів у місті Винники на ДВК № 461967. Адже саме на першому окрузі у кандидата від УРП вкрали 20 голосів, що є зафіксовано протоколом із мокрою печаткою по даній дільниці. Саме через крадіжку голосів винниківчан, два депутати у Винниківській міській раді будуть не від УРП, а від партії "Солідарність". То так відплачує за довіру президентська команда українцям за надану йому довіру у 2014 році?!

Тому ми усіма силами будемо захищати волевиявлення мешканців міста Винники і не дамо їх обкрадати ніяким Павлівам! Для зручності мешканців Винників, які бажають сказати голові ТВК за крадіжку голосів у винниківчан те, що вони про нього думають ми подаємо його номер телефону (098 800 72 77), проте попереджаємо, що він може кидати або взагалі не брати телефону та переховуватись від народного правосуддя.

Слава Нації! Смерть ворогам!

До Перемоги!

Команда Української республіканської партії у місті Винники

Щира подяка усім, хто повірив в мене!

Для мене Ваша підтримка є дуже важлива, оскільки вона допомагає мені іти тим обраним мною шляхом, який я впевнений принесе користь винниківській громаді!

Особливо хочу подякувати тим людям, які впровдож агітаційного виборчого періоду намагались підтримати та долучитися до нашої спільної справи. Дякую своїй чудовій команді, яка складалася із кандидатів у депутати, помічників, журналістів, спостерігачів, довірених осіб, юристів та друзів, які усіляко надавали свою підтримку!

Тепер у нас з Вами є дуже багато справ, які маємо спільно впровадити у місті Винники, адже заради цього ми і об’єднали свої зусилля!

До зустрічі!

Щиро Ваш, Остап Стахів

Дорогі винниківчани, щиро дякую Вам за підтримку!

В даний час, коли голосування на виборчих дільницях завершене, спостерігачі і члени ДВК стежать за підрахунком голосів – команда Української республіканської партії знаходиться у штабі. Хтось зараз обдзвонює спостерігачів, членів ДВК, інші п’ють каву і згадують пройдешню виборчу кампанію, а деякі спілкуються вже про наступні справи, які нас будуть очікувати після виборів…

Я ж від себе додам, що маю довкола себе чудових людей, кандидатів в депутати, на яких можна покластися, та звісно, моїх побратимів – членів ГО «Ідея Нації», адже з ними вже пройдена не одна виборча кампанія.

Настрій у всіх бойовий, адже те, заради чого ми йдемо – не вимірюється виборчим процесом чи посадою міського голови, або депутатським мандатом. Тож наша місія, яка продовжується містом Винники є для нас неперервним на шляху до побудови держави справедливого ладу.

Хочу подякувати усім жителям міста Винники, які вірили у нас та віддали свій голос за мене і мою команду від Української республіканської партії.

До Перемоги!

Щиро Ваш, Остап Стахів

На час виборів у Винниках створений координаційний центр

Команда кандидата на посаду міського голови міста Винники від Української республіканської партії Остапа Стахіва в день голосування 25 жовтня 2015 року створює спостережно-координаційного центру з моніторингу дотримання законодавства та недопущення його порушень під час  здійснення голосування та проведення підрахунку голосів на виборчих дільницях у місті Винники.

Спостережно-координаційний центр сповіщатиме про кількість проголосованих та про порушення під час виборів на дільницях. А після закриття виборчих дільниць буде проводити паралельний підрахунок голосів.

Якщо у виборців міста Винники буде інформація про порушення на виборчих дільницях, просимо нас повідомляти за телефоном: 063 705 53 17, а також в соціальних мережах та у штаб Української республіканської партії у місті Винники по вул. Галицькій, 29(другий поверх).