Розуміння того, що ситуація на сході України в скорому часі буде мінятися є
пов’язане не тільки відчуттями чи інтуїцією, але і тою обставиною, що певні
приготування чи інформаційна атака – завжди ведуть до проходження від намірів
до певних дій тої чи іншої сторони. Тож моя стаття є не тільки роз’ясненням, що
відбувається в державі, але і попередженням заради вжиття заходів для не
уможливлення проведення сценарію ворожої нам сторони.
Напевно референдум в Криму нічого не навчив керівництво Української
держави, оскільки вибори, а також
підготовка до референдуму у терористичних організаціях, що контролюють частину
Донецької і Луганської області є на жаль не спусковим механізмом для них діяти,
а тільки викликає насмішки, а ворог як то кажуть не спить.
Звісно, напевно в тому є і наша вина, маю на увазі українців, які обирають
таку владу, а особливо в часи, коли потрібна тільки рішуча влада, яка здатна
здобувати потрібний для держави результат.
Розписувати – чому саме ми терпимо стратегічну поразку на сході України
думаю не потрібно, адже усі і так розуміють, що пасивна оборона рано чи пізно
приведе до поразки. А дипломатичні шляхи розв’язання проблеми можливі тільки у
випадку на фоні військових успіхів. А так наше державне керівництво вирішило
вести дипломатичні переговори в умовах, коли ініціатива є в руках ворога. Від
цього і стратегічні дипломатичні поразки Порошенка як і Мінську так і в Мілані.
Тож єдиним рецептом сьогодні для вирішення проблем на
східних теренах нашої держави є в тому, що ми розпочнемо наступальні операції
української армії із застосуванням усіх підручних засобів, маючи на увазі важке
озброєння і авіацію. І тільки після того, як зітремо з лиця землі терористичні
організації типу ДНР і ЛНР, наведемо лад на східних кордонах – можемо говорити
про дипломатію, готуючись до повернення Криму, де вже потрібно буде
застосовувати іншу тактику, але тільки після успішної кампанії на материковій
Україні.
Якщо ж найближчі дні керівництво України не розпочне діяти – це означатиме,
що при владі опинились васали, які виконують доручення від своїх суверенів, що
не зацікавленні у існуванні самої Української держави.
Мета та дія кожного українця є в самоорганізації, або допомозі тим
українським структурам, які не зважаючи на зовнішній тиск від проплачених медіа
і продажних політиків – діють в національних інтересах, а також своїм опертям
вважають власні сили та ресурси, що закладені в нації та держави, розуміючи, що
чужинці не будуть діяти в інтересах України.
Ми нічим не гірші від інших нації, які відстоюють своє право на майбутнє –
тому досить васальної поведінки керманичів України. Наша сила в нас самих!
До Перемоги!
Немає коментарів:
Дописати коментар