Поствиборча реальність…

В Україні її громадяни живуть думками про краще майбутнє, яке має початися після чергових чи позачергових виборів, незалежно від того – президентські вони чи парламентські. Але чомусь так стається, що після виборів через певний проміжок часу(щораз менший), ми зразу починаємо надіятися вже на інші вибори. І так продовжується вже більше як 20 років. Одні вибори змінюються іншими, гасла залишаються тими ж самими… Тепер вже покоління, яке застало ще СРСР переконують своїх дітей та онуків, що потрібно надіятись на демократичних політиків, чекати демократичних виборів, що якщо не вони застали щось краще від виборів до виборів, то молодь може ще і застане… А можливо вибори в Україні проводяться для того, щоб зберегти існуючий стан справ не залежно від того хто б прийшов до влади - як це відбувається в Україні з дня відновлення її незалежності!? Можливо потрібно шукати вихід у зовсім іншій площині…

У кожній країні, де громадяни не задоволені владою - опозиція здобуває безапеляційну перемогу на парламентських перегонах. У наших реаліях все трішки по іншому… Опозиція провалює передвиборчу кампанію і з тріском програє вибори. Можливо хтось скаже, що закон про вибори був вигідний теперішній владі? А як, же тоді заяви опозиціонерів після спільного голосування з пропрезидентською більшістю у ВР за виборче законодавство?! – що це є їхньою перемогою! А як же заяви про імпічмент для президента і зміни уряду, відміни податкового кодексу… невже це тільки передвиборчі гасла?

В мене не має сумніву, що опозиціонери будуть продовжувати те, чим вони займались останні два роки – одноманітною критикою діючої влади, захистом української мови у Львові на біг бордах, красуванням на телебаченні та апелюванням не до власного народу, а до іноземних країн, які у розкладаючомуся капіталізмі мають своїх набагато більше проблем як за масштабами їх вирішення, так і за черговістю своїх пріоритетів.

Натомість один із лідерів опозиції починає дивне голодування і так само дивно його закінчує, так і не пояснивши суспільству за що саме такі великі «жертви»? Ситуація для мене стає ще дивнішою, коли, наприклад голодує лідер опозиції Ю. Тимошенко, а її поплічники, які пройшли у стіни ВР повідмикали свої мобільні телефони, бо вони поїхали на моря відпочивати після виборчих баталій. Невже справа зроблена?! А як же 10 спірних виборчих округів, яких потрібно вигризати у сьогоднішньої влади. Чи можливо ті хто пройшли у ВР думають, що вони вже все від себе зробили, - для себе мабуть так. Але для опозиції вибори програні! Значить потрібно робити рішучі дії, чи можливо їх влаштовує теперішня ситуація?! Чому із «голубих екранів» пропали наші опозиційні головні герої? Чому не пропонують виходу із даної ситуації?

Невже український народ має надіятись на таких опозиціонерів?

І це в ситуації, коли Україна входить у своє чергове фінансове піке! Адже на листопад і грудень коштів на виплату працівникам бюджетної сфери навіть не передбачалось. Це коли гривня висить на волоску, а закони один поперед другого не є сприйнятими громадянами України як такі, що на часі чи взагалі потрібні для додаткових труднощів у житті звичайних людей.

Але навіть при такій ситуації, Януковича і Ко опозиція не подолає через парламентські голосування. Усі ці їхні після виборчі розмови про імпічмент, прийняття якихось невигідних для сьогоднішньої влади законів є нічим іншим як або повного не розуміння ситуації в державі, або свідоме невігластво.

Я навіть не говорю про такий момент, як народ хотів побачити після вибрів, що парламентська опозиція має здатність боротися. Виборець не побачив боротьби і здатність опозиціонерів до якихось протестних дій. Натомість виборець побачив повну імпотентність опозиціонерів навіть у своїх власних ініціативах: то обнуляють списки, то вже не обнуляють; то визнають перевибри, то вже не визнають. Головне, що виборець побачив – це те, що опозиція не бажає і не здатна боротися. Її зовсім не цікавить вулична боротьба, але саме вулиця сьогодні і має найбільші шанси знести діючу систему…!

А можливо усе те, що відбувається це природній процес – в якому сьогоднішня влада і сьогоднішня опозиція мають своєю діяльністю так дискредитувати себе, щоб народ їх назавжди відніс на маргінес і вони вже не зможуть  бути ні опозицією ні владою. Їх просто перестануть сприймати як політиків чи управлінців, принаймні все сьогодні до цього іде, і це до певної міри не найгірший сценарій м’яко кажучи. Адже опозиціонери – це в своїй більшості колишні прихватизатори, які хочуть повернутися у владу, щоб у них не забрали частину майна. Але вони забули, що так само колись незаконно заволоділи тим майном. Тому те, що незаконно було взято, тепер незаконно вилучається – усе природно. Тому ця опозиція безплідна і безперспективна. Пріоритетом для колишнього злодія, який не віддав награбоване - ніколи не стануть пріоритети тих, у кого він щось вкрав. А як відомо, після розвалу СРСР в Україні уся власність була народною. Тож робіть свої висновки панове! Розграбування спадку СРСР вже минуло момент свого розквіту, тому в найближчій перспективі українців чекає соціальний катаклізм.

Природу цього катаклізму передбачити неважко: вже дуже скоро коштів на утримання актуальної моделі суспільства банально не вистачатиме, і в дилемі "позбутися свого життя від голоду й холоду чи позбутися паразитичної "бидлоеліти" народ, швидше за все, вибере останнє.

Основне, що ми побачили за останні роки, це те, що процеси в країні пішли незворотні. Люди перестали, а головне не бажають миритися з тим станом речей, який влаштовує сьогоднішню владу і опозицію. Тому розв’язка, яка наступить може бути дуже трагічною для сьогоднішніх горе політиків, але із доброю перспективою для українського народу. То ж чия візьме…?!

З повагою, Голова Проводу ГО «Ідея Нації» Остап Стахів

Відкрите звернення ГО «Ідея Нації»: Винні будуть покарані!

Сьогоднішня ситуація в Україні цілком і повністю показує, що українці цій владі в державі не потрібні, оскільки є загрозою для панування національних меншин. Зокрема остання заява «диригента» Партії регіонів у Верховній Раді Михайла Чечетова: «В Україні не повинно бути титульної нації» - є підтвердженням усіх дій правлячої кліки в державі.

Діяльність сьогоднішньої влади за її ж словами зводиться до того, щоб знищити українську націю на її ж землі. Вона відкрито та зухвало плює в обличчя українців, не вбачаючи від них жодної загрози та народних повстань.

Також така заява від політика низької вартости є для того, щоб перевірити українців на здатність протидіяти перед прийняттями антинародних законів у найвищому законодавчому органі держави. Або такою заявою, яка повністю дискредитує та забирає будь яку перспективу для нормального життя – є бажання фізичного знищення Михайла Чечетова діючою владою, щоб пізніше все приписати українцям через такі антинародні заяви.

ГО «Ідея Нації» нагадує усім провокаторам, злодіям та антинародним чинушам, що за усі свої висловлювання та діяння, які шкодили Українській Нації і Державі буде справедлива кара, як того буде вимагати Вищий Український Трибунал!

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі Твоєї Нації.

Голова Проводу ГО «Ідея Нації» Остап Стахів

КОД: Безплідне об’єднання?!

Якщо аналізувати політичні об’єднання, які з’являлись в Україні протягом останнього часу – то ми завжди бачимо одну і ту ж картину. На початку йдуть гасла, пізніше - аморфне об’єднання, а наостанку кожен з учасників так званих об’єднань звинувачує інших і називає зрадниками. Про виборців згадувати їм якось не з руки. Адже у них є рейтинг завдяки ток-шоу і політичній рекламі. Тих, хто не має можливості проплачувати участь у телевізійних ток-шоу та постійну засвітку у ЗМІ – просто поливають брудом.

В середині 2011 року на політичній карті України багатьма політичними силами та громадськими організаціями був створений Комітет опору диктатурі. Львів став, по суті, серцем цього всього дійства, на яке в черговий раз простий українець покладав великі надії. Говорилось багато, а справ, як таких, просто згадати не можливо, окрім декількох промоційних мітингів чи пікетів, які в результаті ні до чого путнього не призвели. То ж яке призначення мало це об’єднання?!

Чим ближче було до виборів, тим більше на КОД покладались малобюджетні політичні партії, які вважали, що округа до ВР будуть ділитись за пропорційним принципом. Таким чином на вибори не потрібно було витрачати «шалені» кошти, а звичайному виборцеві було б спокійно за свій вибір, адже він б обирав вже проілюстрованого кандидата від багатьох політичних партій і громадських організацій. Проте…

У КОД вступали не тільки малобюджетні партії, але і політичні гравці з великим гаманцем, які на передвиборчу програму витрачають більше грошей,  ніж деякі партії за 10 років свого існування. Тож у середині об’єднання, яке крім декларацій так і нічим себе не відрекомендувало, назрівав конфлікт інтересів. Адже ділитися округами у плани «грошових брендів» з малобюджетними, навіть ідейними політичними силами чи громадськими активістами  аж ніяк не входило.

Незважаючи на наявні розбіжності в КОД у розумінні підходу до виборів, вихід із об’єднання б негативно вдарив по іміджу тої політичної сили, яка б відкрито заявила про свої дійсні плани. Тож гра назовні для виборця продовжувалася до моменту, допоки це було можливим з точки зору необхідності у плані іміджу політпроекту, але аж ніяк не на потребу простому громадянинові.

Варто зауважити, що незважаючи на усі внутрішні негаразди, КОД збирався практично кожного тижня і обговорював політичну ситуацію. Тож, коли представники руху ЧЕСНО у Львові прийшли та запропонували, щоб кандидат від КОД відповідав критеріям руху ЧЕСНО, то усі учасники Львівського КОДу підтримали таку ідею. Тож незабаром було розроблено Заяву, згідно  якої претендент в кандидати від КОД має обов’язково проходити за критеріями руху ЧЕСНО, а також критеріями, розробленими КОДом.

Проте, коли настав час подавати у КОД від політичних партій та громадських організацій претендентів в кандидати, то виявилось, що не усі бажають проходити люстрацію на рівних умовах. Так ВО «Батьківщина», політична партія «Фронт змін» та ВО «Свобода», які були по суті основними гравцями об’єднання, підписавши «заяву трьох» про поділ округів у Львівській області, першими розірвали домовленості, які були досягнуті шляхом переговорів у КОД. Після цього  засідання КОДу фактично почали перетворюватись з безплідного діалогу у просту гру – «не чую іншого, кричу голосніше»! Навіть журналісти почали ігнорувати засідання комітету, оскільки кожне наступне зібрання копіювало попередні.

Пізніше на політичнім корті замайоріли прапори ще одного об’єднання, яке себе назвало
Об’єднана опозиція. А діяльність КОДу була названа такою, що провокує передвиборчу ситуацію у Львівській області.

Мушу правда на те все зауважити, що малобюджетні політичні партії все ще намагалися провадити свою діяльність через КОД, і їм це до певної пори більш менш вдавалось…

«Грошові бренди» почали називати діяльність КОДу під керівництвом малобюджетних політичних партій провокативною. Дійшло до того, що Арсеній Яценюк сказав, що Комітет опору диктатурі вже вичерпав себе по суті. Хоча, на відміну від Арсенія Петровича, громадяни України не побачили, що диктатура в Україні є подоланою…

А тим часом у КОДі була розпочата процедура проведення люстрації для претендентів у кандидати в депутати до ВРУ. Своїх кандидатів для проведення люстрації надали практично усі часники КОДу, окрім представників Об’єднаної опозиції і ВО «Свобода». Як то кажуть, робіть свої висновки дорогі читачі…

Оскільки мені випала честь представляти рух ЧЕСНО у Львівському КОДі, то практично на кожні засідання я намагався приходити із запитаннями від руху до претендентів в депутати. Так після одного засідання, де запитань від мене було вдосталь,  на наступні я не був запрошений, або повідомлений за декілька годин до зібрань так, щоб не зміг прийти зовсім. Знову ж таки, нехай і з цієї ситуації читач робить свій власний висновок про прозорість і чесність львівської політики в цілому.

В результаті усіх цих засідань, домовленостей, погоджень та люстрації в КОДі – усі його учасники пішли на вибори самостійно. І у мене виникає тільки одне питання до наших голів політичних партій на Львівщині: «Чи усвідомлюєте ви усю відповідальність таких обманливих передвиборчих маневрів!?»

Думаю, що такі безплідні об’єднання будуть ще виникати не один раз на політичній карті України, навіть більше – їх будуть відроджувати із небуття, щоб у черговий раз погратися ними перед виборчою кампанією. Безідеологічні партії, блоки та об’єднання ще жодним чином не принесли хоч якоїсь користі українській державі та її громадянам, не принесуть вони користі і сьогодні. Тому, що об’єднуватись потрібно заради певних ідеалів, навколо певної ідеології та заради певної мети. А коли політичні партії у нас об’єднуються заради рейтингу, то їх першими потрібно списувати на смітник історії і більше ніколи до них не повертатися.

На останок хочу написати, що я вірю в свою Батьківщину, вірю в Українську Націю і маю велику надію на молоде покоління, яке буде доводити свою потрібність справами, а не пустопорожніми обіцянками та надіями. Знаю, що Нація, яка виховала Великих синів і дочок, що вірою і правдою їй служили – не дозволить глумитися над собою казнокрадам і словоблудам!

Можливо нам молодим прийдеться все міняти у нашій державі не через вибори, а через дію прямої демократії згідно 5 статті Конституції України. Для нас молодих є тільки однин шлях – перемога заради нашого спільного майбутнього. Знаю, нас підтримає весь український народ.

З повагою, Співкоординатор громадянського руху ЧЕСНО у Львові
Голова Проводу ГО «Ідея Нації» Остап Стахів

Режимна цензура у відтінках

Україною прокотилася хвиля протестів на захист телеканалу ТВі. Практично в кожному обласному центрі люди вийшли і намагались виявити свою громадянську позицію щодо тих подій, які відбуваються у інформаційному просторі країни.

Не уминула така подія і столицю західної України. У Львові на пл. Ринок близько 300 мешканців вийшли в знак солідарності з цілою країною. Варто зауважити, що захід пройшов без партійної символіки. А до слова запрошували громадських діячів і журналістів, незважаючи на присутність багатьох кандидатів в депутати. Таким чином, багато прохожих часто зупинялися і щиро висловлювали свою солідарність з присутніми і безпосередньо із телеканалом ТВі.

Але я б бажав загострити увагу на проблемі в цілому із цензурою у нашій державі. Слід розуміти, що боротьба іде не між опозицією і владою, а між тим, що ми маємо знати – і, що не повинні. Адже відколи відновилась Українська Держава, цензура не зупиняла свої пазурі, а лише інколи накладалася пудрою, ніби знущаючись красувалась перед нами у «яскравих барвах». А відтінки у цензури за двадцять років незалежності були від червоного до сірого, від сірого до помаранчевого, від помаранчевого до біло-червого, від біло-червого до біло-голубого. Бажаєте продовження!?

Тож, робіть висновки…

Голова Проводу Громадської організації «Ідея Нації» Остап Стахів

Олігархи, спорт, політика…

Степи мої запродані
Жидові, німоті
Сини мої на чужині,
На чужій роботі.

Т. Шевченко

Сьогодні напевно нікого не здивуєш, що більшість олігархів у Українській державі не є представниками титульної нації. Але напевно багато хто з наших співвітчизників здивується, якщо я скажу, що олігарх – це не бізнесмен. Адже бізнесмен – це людина, яка створює робочі місця, платить податки, виробляє продукт, або надає послуги і таким чином є суспільно-корисною одиницею суспільного організму. Натомість олігарх – це людина, яка нажила свої статки у незаконний спосіб(несплата податків у великих розмірах, незаконне повернення ПДВ, розкрадання бюджетних коштів, рейдерське захоплення підприємств, незаконне отримання земельних ділянок, незаконна приватизація надр) через сприяння, або бездіяльність владних органів в тому числі і контролюючих. Таким чином олігарх є для суспільства не потрібним паразитом, який своєю головною ціллю бачить не розвиток держави чи навіть певного підприємства, а своє власне збагачення через деградацію суспільства і держави. Тому для повного розуміння і аналізу ситуації ми повинні повністю розділити поняття бізнесмен(підприємець) від поняття олігарх(паразит). Тож чим більше в Україні буде бізнесменів(підприємців) і їхній розвиток – це буде приносити користь як державі так і суспільству, і чим більше буде олігархів і їхнє множення – тим буде більша деградація держави і суспільства. Отже: якщо добре живеться підприємцю, то краще буде і пересічним громадянам, і чим краще живеться олігархам в Україні, тим гірше стає становище кожного громадянина зокрема.

Тому усі подачки перед виборами – це підкуп громади їхніми ж грошима, для того, щоб олігарх знову отримав можливість збагачуватись злочинним шляхом. Тож у читача тепер мають розвіятись будь які сумніви, для чого партії контрольовані олігархами витрачають великі суми як на виборчу агітацію, так і на підкуп виборця, які не піддаються логічному осмисленню – за ради чого?

А зараз я б хотів у контексті заголовку сказати, що нещодавно в українському спортивному житті була зроблена заява трьох керівників хокейних клубів до керівництва ФФУ і ПХЛ, щоб у сезоні 2013/14 рр. провести змагання у форматі: вік учасників не більше 25 років, 7 із яких мають бути не старше 21 року і аж 7 у кожній команді повинен бути громадянином України. Отже із 25 гравці 7 повинні бути українцями.

А тепер головне. Заява зроблена президентом ХК «Беркут» Давидом Жванією, президентом ХК «Донбас» Борисом Колесником і президентом ХК «Леви» Ігорем Чуркіним. Як бачимо усі троє підписантів, що з 25 місць аж 7 виділили для українців «черпають» свої доходи із українського бюджету(наші з Вами кошти) і відповідно усі троє не є представниками української нації, а дехто був, або є громадянином іншої держави. Одного привела влада "помаранчева", іншого "біло-голуба", третій представляє бізнес РФ.

Таким чином в Україні реалізовується сценарій, де олігархи, які не є представниками української нації незаконно збагачуються, а також вводять в парламент, вищі керівні посади, а тепер уже і у спорті також представників інших держав та національностей.

Вас і досі влаштовує така поведінка зайд, які крадуть наші кошти і непомірно збагачуються, усувають з усіх вищих владних кабінетів українців і фінансують за наші гроші спорт для не українців! Чи можливо потрібно сказати досить!

Час вибору прийшов! Вибирай!?

Виїхати з батьківської землі? Продатись чужинцям? Чи стати на шлях воїна!

 Голова Проводу Громадської організації «Ідея Нації» Остап Стахів

Свято - для людей, а для політиків агітація!

У неділю 15 липня 2012 року біля села Сприня, Самбірського району, Львівської області громадськість відзначала 68 річницю створення УГВР.
Варто зазначити, що на свято прибуло дуже багато люду, що поприїжджали із багатьох куточків Львівської області. Зокрема братство ОУН-УПА приїхало великим автобусом зі Львова, а також прибули різні ветеранські відділи самостійно.
Таке величне свято звісно не було зігнороване великою купою політиканів, які вирішили в чергове покрасуватися перед відеокамерами та виборцями.
Саме ж дійство розпочалось із покладанням квітів та богусложіння за Героїв Нації, які поклали свої голови за самостійність України. Пізніше зі вступним словом виступив капелан Львівського братства ОУН-УПА, який від своєю палкою промовою не залишив жодного байдужого слухача.
Також мав виступ Заслужений артист України, бандурист Остап Стахів, та дочка Президента УГВР Кирила Осьмака Наталія, що також приїхала на відзначення річниці.
На тому б здавалось і мала б завершитись офіційна частина... Та ні, на дворі ж вибори!
Як виявилось до слова записалось більше як 30 учасників, які вирішили вчити усіх патріотизму згідно своєї партійної лінії. І почалося... Один за другим по сходах підіймався майбутній кандидат, а подекуди і депутат, та намагався переконати присутніх, що саме він здатен не бути "тушкою" у новітньому парламенті. А, що ж там діялось біля сцени? Люди собі спокійно розмовляли, гуляли по лісі, заходили до музею-криївки, фотографувались, пили чай, розмовляли по телефону і зовсім не зважали на ті запотілі від задухи виступаючих претендентів в кандидати. Тому кожен хто виходив наступним, намагався кричати в мікрофон сильніше і сильніше. Хтось навіть почав читати вірші, інші ж співати, треті розказувати свої історії...
...Близько 18:00 люди потроху почали роз'їжджатися, адже слухати оті нікчемні потуги біля мікрофону партійних агітаторів декілька годин - то направду було вже і неприємно.
Коли ж я з побратимами також ішов до автобуса, то під сценою ще записувались на виступ бажаючі. Ну, не ма на то слів...
Звісно, те, що партії перед виборами на чолі зі своїми кандидатами будуть намагатися говорити свої обіцянки в мікрофон безрозмірно - це було відомо. Питання тоді до організаторів. Навіщо ж позволяти таке?! Як моя бабця завше говорить в таких випадках: "Де Управа?"
А Управи в цей день на політиканів не знайшлася...
Що ж, маю надію, що коли ті вуйки, що хочуть бути депутатами будуть так нівечити свято, то пора буде громаді брати доброго бука і гнати таких пустословів від себе.
То ж, як писав Т. Шевченко:

Хиренну волю, треба миром,
Громадою обух сталить,
Та добре вигострить сокиру,
Та й заходиться вже будить.
А то проспить собі небога
До суду Божого страшного!

З повагою, Голова Проводу ГО "Ідея Нації" Остап Стахів

Великий день, який неосяжний для яничар

Сьогодні Україна відзначає 71 річницю Акту відновлення Української Держави під проводом Степана Бандери. Але саме відзначення на всеукраїнському рівні не відбулось - це свідчить про те, що на чолі України перебувають тимчасові зайди.
Навіть у Львові прийшла горстка людей на пл. Ринок, щоб відсвяткувати одне із найвеличніших подій ХХ ст. в нашій історії.

Байдужість, боягузництво та пристосуванство, яке глибоко вкоренили окупанти впродовж тривалого часу - продовжує роз’їдати наше суспільство із середини. Таким чином ми самоочищаємося від слабких і нікчемних духом яничар.

Адже у теперішньому часі наше покоління складає іспит на те, чи буде існувати і панувати українська нація у ХХІ ст. Приклад минувших поколінь дає нам сили і відваги не тільки не коритися ворогові, але і здобути перемогу, коли все і вся проти нашої будущини.

Можливо сьогодні, нас, хто прагне безкомпромісно та жертовно боротися за кров’ю пролиту рідну землю найкращих її синів є мало, проте у нас ціла українська душа!

Слава Україні! Воля, або смерть!

Голова Проводу ГО «Ідея Нації» Остап Стахів

Антинародний режим підписав собі вирок!

Сьогодні з боку депутатів ВР відбулась державна зрада національних інтересів Української держави, коли вони проголосували у парламенті за те, щоб другою державною мовою була мова окупанта. Така зрада не підлягає виправданню і буде засуджена українським народним трибуналом до найвищої міри покарання!

Громадська організація «Ідея Нації», розуміючи усю відповідальність перед прийдешніми поколіннями – закликає усіх свідомих українців до боротьби за відновлення прав титульної нації на землі, яку нам дав Господь Бог! Нашим прикладом для наслідування мають бути народні загони, які діяли у різні історичні епохи – Гайдамаки, УВО, ОУН та УПА.

Українська держава була здобута кров’ю найкращими синами і дочками рідної землі, тому тільки кров’ю можна змити ту ганьбу, за яку сьогодні проголосували антинародні депутати ВР.

«Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі Твоєї Нації».

            Голова Проводу Громадської організації «Ідея Нації» Остап Стахів

Запрошуємо на презентацію Громадського руху "Народний Вибір"

Запрошуємо активних громадських лідерів 05 червня(вівторок) о 16:00 на презентацію Громадського руху "Народний Вибір".

Учасники: Остап Стахів(ГО "Ідея Нації"), Андріан Фітьо(ГО "Спілка консультантів ""Експерт-група"), Світлана Процишак(Центр правової допомоги "Лідер"), Володимир Подгорнов(Український фонд «Громадська думка»).

Адреса: м. Львів, вул. Федьковича, 32(приміщення Школи ораторського мистецтва "Аґрус").

Коментар:

Громадський рух «Народний Вибір» спрямований на активізацію волонтерського руху у сфері політики, підвищення рівня знань закону про виборче законодавство України у волонтерів, що бажають брати участь у підрахунку голосів на дільничних виборчих комісіях у день виборів 28 жовтня 2012 року, а також підвищення комунікації між громадськими організаціями та громадськими активістами Львівської області.

Громадський рух "Народний Вибір"

тел.: 067-661-76-17, ел. адреса: narodvybir@gmail.com

Публічне звернення до редакції сайту НБН

Доброго дня шановна редакція НБН!

Вельми Вам вдячний за те, що розмістили мій профіль у своєму спецпроекті «Вибори 2012» у 126 виборчому окрузі. Я дійсно мав на меті перевірити свої сили у інтернет-голосуванні як кандидат до ВРУ.

Але оскільки громадські організації довірили мені посаду співкоординатора руху «Чесно» на Львівщині, а позиція руху є такою, що його члени не можуть балотуватися до ВРУ і працювати у виборчих штабах, тому я попрошу Вас зняти мій профіль із 126 виборчого округу на Вашому сайті www.nbnews.com.ua.

Також, якщо в майбутньому від Вашої редакції будуть і інші цікаві пропозиції для громадських організацій, ми готові до відкритої та публічної співпраці.

Дякую Вам за співпрацю і розуміння!

З повагою,
Голова Проводу ГО «Ідея Нації» Остап Стахів

Відкрите звернення ГО «Ідея Нації»

ГО «Ідея Нації» публічно вимагає у Генеральної прокуратури України усунути із займаної посади заступника прокурора Львівської області, старшого радника юстиції А. Палюха на час перевірки його на психологічну врівноваженість та професійних навичок у зв’язку із зверненням 26.04.12 № 0713-53 вих 12 до Головного управління у справах сім’ї та молоді Львівської ОДА. Оскільки такі непрофесійні та неадекватні дії з боку держчиновника викликають занепокоєння у його подальшій діяльності на займаній посаді, а також підривають довіру громадськості до органів влади.

Нагадаємо, що 16 травня 2012 року у ЗМІ з’явилась копія звернення заступника прокурора Львівської області до Головного управління у справах сім’ї та молоді Львівської ОДА про надання останніми інформації про кількість неповнолітніх, які сповідують субкультуру «гопників», «готів», «скінхедів» та інших.

Також ГО «Ідея Нації» зі своєї сторони проявить громадську ініціативу та надасть компетентним органам України та ЗМІ інформацію про те, чи дорівнюють витрати доходам, щодо займаних посад у працівників прокуратури Львівської області.

Голова Проводу ГО «Ідея Нації» Остап Стахів

9 травня у Львові стає традиційним днем заборон!?

08 травня 2012 року Львівський окружний адміністративний суд заборонив Громадській організації «Ідея Нації», а також усім громадським організаціям та політичним партіям проведення 09 травня 2012 року масових заходів на території  меморіального комплексу «Пагорб слави», що знаходиться у м. Львові по вул. Пасічній та поховання радянських воїнів(Марсове поле), що знаходиться у м. Львові по вул. Мечнікова.

Нагадаємо, що ГО «Ідея Нації» від імені Голови Проводу Остапа Стахіва подавала заяву до ЛМР на проведення у вихідний день 09 травня 2012 року екологічної акції «Очисти своє місто», але у зв’язку із планами організацій лівого спрямування проведення провокацій на 09 травня 2012 року у місті Львові, виконавчий комітет ЛМР 07 травня 2012 року звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про заборону проведення будь яких акцій поданих на 09 травня 2012 від громадських організацій та політичних партій.

ГО «Ідея Нації» буде слідкувати за дотриманням виконання рішення суду організацій лівого спрямування.

Прес-служба ГО «Ідея Нації»

Україна вшановує подвиг УСС на горі Маківка

29 квітня 2012 року на горі Маківка, Сколівського району громадськість України вшановувала славних синів рідної землі, які мужньо боронили рідний край. З 29 квітня по 4 травня 1915 року Українські Січові Стрільці нагадали світові про те, що ми є славними нащадками воїнів Сарматів, Антів, княжої Русі, Козацької держави, Гайдамаків, які стояли за славу рідної Батьківщини.

На самій горі, яку вирубали від дерев сучасні яничари, люди прийшли віддати шану молодим хлопцям, які проявили Героїчний вчинок тоді, коли цього найбільше потребувала нація. Свідомість УСС, та їхня відвага – це невичерпне джерело сили для усіх поколінь, для боротьби за Самостійність та Державотворення.

Сам урочистий захід розпочався панахидою за убитими українськими хлопцями, чиї могили стоять на місті битви. Після чого на заході виступали громадські діячі, а також співали стрілецьких пісень учні довколишніх сіл, церковний хор, а також бандурист, Заслужений артист України Остап Стахів. Хотів би відзначити виступ Ярослава Мудрого, Голови спілки офіцерів Львівщини, полковника Петра Костюка і особливо молодої дівчини з Кривого Рогу, яка приїхала у складі делегації із центральної України.

З кожним роком на Маківку підіймається усе більше молодого покоління, яке бачить майбутній розвиток держави для цілого народу, а не для окремої купки олігархів, у шляху безкомпромісної революції. Українська молодь, як і усі нащадки сучасної України не бажають носити ярмо на своїх плечах, та жити у беззаконні сьогоднішньої ліберальної олігархократії.

Є кому край боронити!
            Слава Україні! Героям Слава!

Голова Всеукраїнської ініціативи «Національний Фронт» Остап Стахів

З’їзд КПРС!!!???

18 квітня 2012 року в обідню пору я включив свій телевізор і на 5 каналі побачив, що іде трансляція Форуму прихильників партії Наталії Королевської «Україна – Вперед!». Скажу відверто, що виглядало усе на перший погляд усе гламурно, а також читався почерк уже знайомої піар-технології у тонах червоно-синньо-білих.

Виступаючі виходили один за одним наче до дошки пошани і виголошували наперед заучений текст, а хто не встиг його завчити підглядав у свій конспект у партійній папці. Штучність і показовість пронизувала зібрання, і чим дедалі більше я дивився даний ефір – тим більше я переконувався, десь це вже звучало і було.

Зважаючи на свій вік я не застав з’їздів КПРС при радянському союзі, але думаю, вони нічим б не відрізнялись від даного зібранням за своїм духом.
А оті прапороносці, що стояли у білих накидках із білими прапорами – це вже взагалі, без коментарів. То потрібно було бачити, без усмішки та жалістю на них дивитися було неможливо.

Спочатку виступаючі говорили переважно українською, але пізніше кожний виступаючий напевно за сценарієм вирішив вести свою промову на російській мові. При згадуванні прізвище Королевської у залі звучали кволі плескання в долоні, явно показуючи характер зібрання. Так один із виступаючих так заговорився, що проглаголив істину тих, хто зібрався – «Нас всех с вами обеденила власть!»(мова оригіналу). Як то кажуть – ніде правди діти…

Ну а не згадати, як кожний виступаючий говорив: «Нашы сторонники, которвых уже сто тисяч, и даже несколько милионов!!!» - просто не може уминати нашої уваги, зважаючи яка велика популярність партії, що вже зареєструвалась 21 березня(ще місяця не пройшло, а у них уже мільйони членів – ось так :-).

На завершення форуму до слова вийшла Наталія Королевська, яка почала промову на російській, а закінчила на українській мові. Що найбільш було сигнальним для мене із її виступу, так це: «У нас страна патриотов, а не националистов!»(мовою оригіналу). Що ж, нам в Україні ще раз продемонстрували, нація та національні інтереси для обслуговуючого персоналу олігархів є ніщо!

А вінцем оцього всього став виступ Гайтани, яка заспівала пісню із словами (мовою оригіналу -:) «Уклаїна – Впелед!», «Уклаїна давай», «Уклаїна то Євлопа!». Зовсім не хочу тут образити співачку із Африканського континенту з українським паспортом, яка буде представляти Україну на Євробаченні, але її вимовляння, де вона ковтає букви із українського алфавіту є показовими і такими – що дають знак у всьому цьому так би сказати форумі…

Христос Воскрес! Воскресне Україна!

Шановна українська родино!

Прийміть найщиріші привітання зі світлим Великоднем Святом! Нехай у Ваших домівках панує злагода, здоров’я та оселі повні достатку та віри.

Також незабудьте згадати своїх рідних та близьких, що поза межами України, які своїми помислами і серцями бажають розділити із нами свято Христового Воскресіння!

Нехай та радість, що переповнює нас у Великодні дні - вселяє віру та силу Животворящого Святого Духа у наші серця, та стане початком нових звершень української нації!

Щиро Ваш, Остап Стахів
Голова Проводу Всеукраїнської ініціативи «Національний Фронт»

Стахів про львівський стадіон: Український народ не пробачить владі грабунку та неефективного використання ресурсів

Інтернет-портал OSP-UA.INFO взяв інтерв’ю у лідера Всеукраїнської ініціативи «Національний Фронт» Остапа Стахіващодо збільшення кошторисної вартості будівництва стадіону у Львові. Нагадаємо, згідно з розпорядженням №167 від 28 березня 2012 року на будівництво стадіону було додатково виділено 657 млн. гривень. Всього на сьогодні вже виділено 2 млрд. 944, 693 гривень бюджетних коштів.

Постає питання: чому Кабінет міністрів України виділяє таку величезну суму грошей, коли стадіон урочисто був відкритий 29 жовтня 2011 року.

Кошторис вартості будівництва стадіону у Львові був збільшений через велику інфляцію в країні. Крім того, сьогодні влада намагається «відмити» гроші для майбутніх виборів. Нині Партія регіонів має дуже слабку підтримку на Західній Україні. Дивуюся, чому виділена така велика сума на добудований та відкритий Президентом України стадіон. Влада відчуває, що після виборів вони вже не зможуть більше «керувати» країною.

Після виборів Уряд Азарова буде відправлений у відставку депутатами нового складу Верховної Ради. Хотілося б ще раз нагадати представникам влади, що їх незаконні дії не залишаться безкарними.

Оскільки, український народ не пробачить владі грабунку та неефективного використання ресурсів.

OSP-UA.INFO

Новий Податковий кодекс: Нехай політики ведуть бізнес в цих умовах, – О. Стахів

Інтернет-портал OSP-UA.INFO взяв інтерв’ю у лідера Всеукраїнської ініціативи «Національний Фронт» Остапа Стахіва щодо негативної тенденції по збільшенню українських трудових мігрантів за кордоном. Зокрема, у минулому 2011 році офіційно українські трудові мігранти перерахували з-за кордону $7,2 млрд., що на 19,7% більше, ніж за 2010 рік.

З початком відновлення незалежності України почалася трудова міграція за кордон. З того часу почали розвалюватися українські родини, діти ростуть напівсиротами. Сьогодні ця тенденція ще більше посилилася, адже молоді люди після закінчення навчання не можуть знайти собі роботи не лише за освітою, а й навіть будь-яку гідну працю. Молоді люди, які живуть в маленьких містах, районних та обласних центрах, не мають змоги гідно існувати та створювати сім’ї.

Вихід один – міграція за кордон для пошуку роботи. З кожним роком спостерігається тенденція, коли цвіт нації – молоді люди, покидають Україну в пошуках гідного життя та кращої долі. Звичайно, українці займаються некваліфікованою роботою. Держава не піклується про українців за кордоном і тим паче в самій Україні. Варто зазначити, що така ситуація існувала і за минулої «помаранчевої» влади. У 2005 році лунали заяви про створення 5 мільйонів робочих місць.

Будь-яка, без виключення, влада починаючи з відновлення незалежності і до сьогодення безсоромно грабує український народ. Сьогоднішня влада не дає розвиватися дрібному та середньому підприємцю. Новий Податковий кодекс остаточно вбиває бажання займатися підприємництвом. Підприємцю, аби розібратися з усіма звітами та паперами, необхідно додатково наймати бухгалтера.

І якщо підрахувати всі витрати на оренду, податки, то виходить, що краще взагалі не займатися бізнесом. Все йде того, що сьогодні існує два варіанти. Перший – це зникнення українців, як нації на території держави України. Другий – Українська нація зробить демократичні зміни недемократичним шляхом. Потрібно змінювати владу не перестановкою людей з опозиції у владу і навпаки, потрібно, аби всі політики, які створили «гідні» умови для українців, пішли в «народ» і працювали та розвивали свій бізнес за новим «покращеним» Податковим кодексом та цілою низькою «людських» законів. Вихід один – не обирати політиків, які вже були при владі. Дорога в політику для цих людей має бути закритою.

Вони вже створили «умови» для українців (Новий Податковий кодекс), нехай політики займаються в цих умовах бізнесом, а люди з новим креативним мисленням мають прийти до влади.

OSP-UA.INFO

"Новоукраїнський вірш" від Галини Гордачевич

11 березня 2012 року в Палаці Потоцьких у місті Львові на презентації книги Євгена Перепічки - ІІІ тому діяльності ОУН я мав коротенький виступ, після чого до мене в залі підійшов молодий чоловік і подарував збірку поезій "Ера України" Галини Гордасевич. Під час вручення збірки, молодий чоловік представився Богданом Годасевичом(сином поетеси), сказав, що на жаль його мати померла(автор збірки), та підписав мені її книгу підписом "Слава Україні!"

Я прочитав дану збірку та вирішив опублікувати із неї Вам поезію, яка називається "Новоукраїнський вірш".

Розкрадайте, хлопці, Україну!

Тут багатства вистачить на всіх.

Кажуть, що на душу візьмете провину.

Ну, який тут гріх!

Чи то ж не сміх!

Продавайте, хлопці, Україну

За доляри, марки чи рублі

Десь закопано там діда домовину?

Ну, той що?

Хіба нам жалі землі?

Пропивайте, хлопці, Україну,

Коньяками душу заглушіть,

Батьківську малу стару хатину

Бур'янами заростати полишіть.

Забувайте, хлопці, Україну!

Світ який: Нью-Йорк, Мадрид, Париж.

Можна в Ізраїль чи Аргентину.

Тільки б гроші!

Капітали б лиш!

Можна ванну з золота купити,

Мерседеси, яхти, літаки,

І "Шанеллю № 5" кропити

У палацах власних хідники.

Та життя так швидко пролетіло!

От і смерть назустіч поспіша.

У чужій землі спочине тіло

В Україну вернеться душа.

Автор поезії Галина Гордасевич.

На Ходорівщині пройшов «Кубок Весни»

25 березня 2012 року у місті Ходорові пройшли фінальні матчі за перемогу у весняному кубкові з міні-футболу. Організатором турніру виступила районна федерація Ходорівщини а меценатську допомогу у проведенні даного заходу надав Голова Всеукраїнської ініціативи «Національний Фронт» Остап Стахів.

Варто зауважити, що у турнір тривав декілька тижнів, за цей період у ньому взяли участь 15 команд із міст і сіл Жидачівського району. Цієї неділі проходили півфінальні зустрічі, матч за перше і третє місце на турнірі.

У підсумку третє місце на турнірі виборола команда с. Залісок, котра перемогла колектив із м.Ходорова. А перше місце зайняв футбольний колектив с. Городище, який переміг футбольну команду смт. Нові Стрілища.

По завершенню турніру відбулися нагородження почесними грамотами, кубками та медалями усіх чотирьох команд відповідно до їх зайнятого місця, а також було відзначено кращих суддів турніру: Володимир Коник та Микола Концевич. Після нагородження футбольні колективи зробили собі пам’ятні фото з передсезонних змагань.

Меценат турніру «Кубку Весни» Остап Стахів подякував організаторам змагань та футбольним колективам за прийняту участь у змаганнях і побажав у новому сезоні усім командам вдалих виступів і нових звершень та перемог.

Заява «Національного Фронту» стосовно звинувачування у расизмі гравця збірної України

Всеукраїнська ініціатива «Національний Фронт» заявляє, що не допустить в Українській державі представникам інших націй впроваджувати свої цінності, які нам чужі та не зрозумілі. Ми вимагаємо гостей, яким ми українці надали можливість працевлаштуватися та вільно жити у нашій країні не зловживати нашою гостинністю. Нас обурила поведінка футбольного гравця, представника збірної Гани, який бажаючи виправдати свій ганебний вчинок на матчі чемпіонату України з футболу – намагається перенести все у площину своїх комплексів.

10 березня 2012 року у календарній грі чемпіонату України з футболу між командами «Дніпро» - «Ворскла» на 82 хвилині матчу відбулась буденна подія, гравцю дніпропетровської команди(Дереку Боатенгу), який не був задоволений результатом, просто здали нерви і він вирішив показати усю свою нестриманість вдаривши футболіста полтавської команди(Романа Безуса) в обличчя – за що і був справедливо видалений з футбольного матчу.

Але як бачимо пристрасті не закінчились тільки футболом. І уже ввечері в програмі «Про футбол» африканський футболіст звинуватив гравця збірної України Романа Безуса, що той назвав його «чорним», а це виявляється на нашій мові(вони нам вже і мову трактують, хоча навіть не вміють нею розмовляти) означає – «чорна мавпа». До речі – ця заява ганського футболіста зроблена без пред’явлення будь яких доказів, що українець взагалі будь-що говорив темношкірому гравцеві на тему кольорів.

Також нас обурила позиція головного ведучого програми «Профутбол» Ігоря Циганика, який слова темношкірого футболіста представляв як доказ того, що український гравець повинен понести покарання, і що покарання можна виносити навіть без доказу. Сказав представник негроїдної раси, що хтось йому сказав «чорний» - все, ця людина без суду і слідства, тільки на підставі слів має бути покарана. Складається враження, що темношкірі футболісти почали оправдовувати свої ганебні вчинки та свою непристойну поведінку – звинувачуючи безпідставно людей європеоїдної раси. Варто згадати як ведучий програми назвав представника африканського континенту – «афроамериканець», немовби забувши, що афроамериканського континенту не існує, і взагалі яке відношення має Гана до Америки?! Також ми хочемо подякувати колишньому гравцеві ФК «Динамо»(Київ) Віктору Леоненку, який як справжні чоловік повівся на даній програмі і не дав ведучим звинувачувати українського футболіста.

Всеукраїнська ініціатива «Національний Фронт» вимагає у ФФУ та ПЛ дискваліфікувати футболіста дніпропетровського «Дніпра» Дерека Боатенга до кінця цього сезону за провокацію після футбольного матчу, а також попередити його, якщо ще раз відбудеться така витівка, то йому буде заборонено виступати у чемпіонаті України з футболу по життєво.

Голова Всеукраїнської ініціативи «Національний Фронт» Остап Стахів

У Львові презентували книгу про ІРА – «Нація, яка не капітулює»

7 березня 2012 року о 16:00 в Кафе «Дзиґа» у Львові МНК провів презентацію книги «Нація, яка не капітулює». Праця, впорядкована Ярославом Іляшем і Віктором Рогом, розповідає про героїчну боротьбу ірландського народу за власну незалежність.

На презентації побувало близько 50 осіб, оскільки в приміщенні на другому поверсі як то кажуть і «яблуку не було де впасти». Також варто зазначити, що такий захід відвідали Голова Проводу Всеукраїнської ініціативи «Національний Фронт» Остап Стахів-мол., відомий львівський архітектор Ігор Подоляк, Заслужений артист України Остап Стахів-ст., та багато журналістів, громадських та політичних діячів Львівської області.

«Нація, яка не капітулює» - це збірка статей, що висвітлюють історію національно-визвольного руху Ірландії з середини XIX століття по сьогодення.

Книга, яку характеризують як публіцистику, складається із робіт діячів українського націоналістичного руху – представників Української Військової Організації, Закордонних Частин Організації Українських Націоналістів, Спілки Української Молоді «Сумщина» та Молодіжного Націоналістичного Конгресу.

Цінність книги полягає в очевидній паралелі історичної долі ірландської та української націй, збірка є поглядом на проблему із середовища українських націоналістів.

Остап Стахів-мол.: «Хотілось б висловити щиру подяку організаторам заходу та впорядникам книги. Адже багато людей в Україні цікавляться боротьбою ІРА за визволення Ірландії від поневолення Великобританії – і ця праця зможе їм дати багато того, чого вони шукали. Думаю, що патріотична молодь тепер буде брати на озброєння як досвід українських організацій за самостійність Української держави, так і досвід наших європейських братів».

Стахів: міняти потрібно саму систему, за якої прокуратура займається рейдерством, а міліція не захищає людей

Інтернет-портал OSP-UA-INFO взяв інтерв’ю у лідера Всеукраїнської ініціативи "Національний Фронт" Остапа Стахіва щодо політичної ситуації у Львові та Україні загалом.

Пане Остапе, прокоментуєте, будь-ласка, ситуацію, яка склалася сьогодні у Львов, а саме події, пов’язані зі спробами чинити тиск на опозицію.

У Львові відбувається те саме, що по всій Україні. Люди, які перебувають зараз при владі намагаються всіма засобами, які у них є зберегти даний режим. Але мабуть ця система вже добігає кінця, тому що такі дії скоріше нагадують агонію. Принаймні такою ця ситуація виглядаю тут, у Львові.

Чи вважаєте Ви, що позитивні зміни в країні мали б розпочатися саме із Західної України, оскільки люди тут більш креативні і готові до змін, та й живуть поряд з Європою, Польщею зокрема?

Справа у тім, що Європа зараз переживає шалену кризу системи, яку вони побудували на основі капіталістичних відгосинах - тому ця система, яка перебуває в останній фазі загнивання нам точно не підходить. Хоча з Польщі можна брати приклад щодо того, як вони побудували демократичне суспільство та підняли рівень життя населення. Але нам перш за все потрібно міняти систему (управління), яка буде підходити українській ментальності. Зараз влада намагається брати приклад з Російської Федерації. Хоча останні події у Росії показують що там накопичилися дуже великі проблеми, тому їхній досвід також нам не прийнятний.

Але ж для того щоби щось почало змінюватися потрібно, щоб до політичного життя залучалася молодь, щоб у політичній палітрі з’являлися нові обличчя. Чи є зараз у нас такі нові сили, на Вашу думку?

На мою думку, справа не в нових людях, а у відсутності нових ідей. На сьогодні ніхто не спроможний висунути ідею, яка б усіх задовольнила, надихала та об’єднала. Повернути до влади людей, які вже були при владі і теж на справилися зі своєю місією, з моєї точки зору – це теж не вихід. Тобто міняти треба саму систему, систему, за якої прокуратура займається рейдерством, а міліція не захищає людей. За існуючої системи немає різниці, яке прізвище у президента. Всі вони діють у приблизно одному ключі, хоча відмінності звісно є. Принципово треба розширити повноваження місцевого самоврядування, тоді громади зможуть впливати на діяльність влади і багато чого зміниться у ліпший бік. А зараз депутат місцевої ради немає ніяких повноважень. Він себе не може захистити, то як він може захищати громаду та інших людей. Висновок один – необхідно міняти систему управління в Українській державі.


OSP-UA.INFO